Сенат США не ухвалить допомогу для України до кінця 2023 року – Reuters
Джерело: Reuters
Сенат США не голосуватиме за законопроєкт, у якому передбачено допомогу Україні та зміцнення кордонів США до кінця цього року.
Зокрема лідер демократів у Сенаті Чак Шумер зазначив, що учасники перемовин щодо законопроєкту плідно працюватимуть “протягом грудневих та січневих канікул”.
“Наша мета – зробити щось, як тільки ми повернемось”, – сказав він.
Представник республіканців Джон Тун також повідомив, що раніше січня прийняти рішення щодо законопроєкту неможливо.
“Демократи довели час до того моменту, коли домогтися суттєвої угоди про безпеку кордону до Різдва неможливо”, — сказав він у Сенаті.
У спільній заяві Шумер і лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл заявили, що учасники переговорів “досягають обнадійливого прогресу”, але “залишаються складні питання”.
Раніше Білий дім попередив, що коштів, які США передбачили для допомоги Україні у боротьбі з російською агресією, залишилось лише до кінця 2023 року.
Прохання адміністрації президента США Джо Байдена про надання ще 61 мільярда доларів підтримки застрягло в Конгресі, де республіканці кажуть, що це має бути поєднане з посиленням імміграційного контролю на кордоні США та Мексики. Фінансування Ізраїлю, іншого елементу пакета, є менш суперечливим.
Також незрозуміло, чи зможе угода, досягнута у Сенаті де більшість демократів, отримати підтримку у Палаті представників США, де керують республіканці, значна кількість яких проти продовження допомоги Україні.
- Координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі заявив, що припинення Сполученими Штатами Америки підтримки України приведе Росію на кордони НАТО й доведеться діяти відповідно до п’ятої статті Північноатлантичного альянсу і платити кров’ю американців.
- Під час підсумкової пресконференції президент Володимир Зеленський заявив, що впевнений у надходженні допомоги від США й надалі.
Росія почала безпрецедентну підготовку до нового етапу війни ще з 2019 року, розгортаючи угруповання вздовж українського кордону і нарощуючи потенціал своїх військ. Володіючи чітко визначеною політичною метою, Кремль обрав класичну стратегію розгрому – швидкі та масштабні удари, які мають забезпечити результат на полі бою і створити необхідний ефект у політичному полі. За цей час РФ суттєво збільшила військові бюджети, переозброювала армію і підготувала сили, здатні до наступу на кількох напрямках одночасно.
За даними Bild, російські винищувачі МіГ-31 28 листопада вилетіли у західному напрямку. Вони не залишали повітряного простору Росії, однак це викликало тривогу у Польщі, котра привела свої сили протиповітряної оборони у бойову готовність, зокрема системи Patriot.
Поліція Гонконгу повідомила оновлені дані 30 листопада, зазначивши, що “не може виключати можливості більшої кількості жертв”. Пожежа в житловому комплексі забрала життя щонайменше 146 осіб.
Санкції Заходу проти РФ спричинили різке падіння російського лісопромислового комплексу. За офіційними оцінками, за нинішніх умов спад у галузі прискорюватиметься і може сягнути 20–30 %, тоді як експорт скоротився до $9,8 млрд, а лісозаготівля — до найнижчих показників за минулі роки.
Вибух на базі Ракетних військ стратегічного призначення в Оренбурзькій області РФ, що стався у п’ятницю вдень, був результатом невдалих випробувань новітньої ядерної ракети “Сармат”, заявляють військові аналітики.