Що потрібно знати про будівлю харківського Держпрому, яку частково зруйнувала РФ
Джерело: Vogue
Ввечері 28 жовтня російські війська поцілили в один з під’їздів харківського Держпрому – пам’ятки архітектури національного значення і однієї з найвідоміших у світі будівель у стилі конструктивізму.
Будинок Державної промисловості, більш відомий як Держпром, було побудовано впродовж 1925-28 років, він розташований на центральній площі міста – площі Свободи.
Як розповіли у виданні, для Харкова 20-х років, на той момент столиці України, виникнення Держпрому було “репутаційним моментом”, оскільки в місті не було споруд, які б акцентували на столичному статусі міста, де знаходилися б управління, установи і наркомати, тож уряд будував її насамперед як офісну будівлю для організацій, що керували промисловістю УСРР.
Цікаво, що монументальна будівля в 108 метрів заввишки (це висота разом із телевежою, добудованою пізніше), на 15 метрів вища за Статую Свободи в США. У 20-30-х роках ХХ століття у будинок переїхали Держплан, Вища рада народного господарства, народні комісаріати України, металургійні, хімічні та машинобудівні управління і різноманітні трести.
Авторами проєкту Держпрому стали архітектори С. Серафімов, М. Фельгер та С. Кравець, які здобули перемогу в архітектурному конкурсі на проєкт Держпрому.
Фото з відкритих джерел
Зазначається, що конструктивізм – це авангардистський напрямок в архітектурі, мистецтві й дизайні, який розвивався у 20-30-ті роки ХХ століття. Справжнім його центром став Харків.
Зокрема цей стиль вирізняється суворістю, лаконічністю, геометризмом, орієнтовністю на технологічність і сучасність.
Згідно з Великою Українською енциклопедією, будівля Держпрому займає три примайданні квартали, розділені радіальними вулицями. Складається з дев’яти корпусів. Корпуси, висота яких збільшується від периферії до центру, симетрично згруповані по троє в кожному з трьох блоків, які з’єднані між собою критими мостами-переходами.
Під час Другої світової війни Харків було окуповано, а в 1943 році німці замінували Держпром. Тоді будівлю було зруйновано зсередини, але некритично. Зокрема, постраждали вікна і двері.
Як повідомляється, після Другої світової війни будівлю відновили, у ній працювали трести “Електромонтаж”, “Південьспецбуд”, “Теплоенергомонтаж”, а ще науково-технічна бібліотека, і аматорський телецентр. У 2000-х роках будівлю Держпрому відреставрували, і до сьогодні в ній розташовані офісні приміщення.
Фото: Vogue
У 2018 році Кабінет міністрів вніс Держпром до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією національного значення.
У березні 2022 року, через кілька днів після початку повномасштабного вторгнення, російська армія поцілила в площу Свободи, тоді постраждало скління Держпрому.
Загроза руйнування Держпрому, як повідомляється, обговорювалася на конгресі ЮНЕСКО у 2022 році – а 7 вересня 2023 року ЮНЕСКО внесла Держпром у список обʼєктів для посиленого захисту.
Фото: Vogue
- Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов оприлюднив наслідки російського обстрілу адмінбудівлі у центральній частині Харкова.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.