Що потрібно знати про будівлю харківського Держпрому, яку частково зруйнувала РФ
Джерело: Vogue
Ввечері 28 жовтня російські війська поцілили в один з під’їздів харківського Держпрому – пам’ятки архітектури національного значення і однієї з найвідоміших у світі будівель у стилі конструктивізму.
Будинок Державної промисловості, більш відомий як Держпром, було побудовано впродовж 1925-28 років, він розташований на центральній площі міста – площі Свободи.
Як розповіли у виданні, для Харкова 20-х років, на той момент столиці України, виникнення Держпрому було “репутаційним моментом”, оскільки в місті не було споруд, які б акцентували на столичному статусі міста, де знаходилися б управління, установи і наркомати, тож уряд будував її насамперед як офісну будівлю для організацій, що керували промисловістю УСРР.
Цікаво, що монументальна будівля в 108 метрів заввишки (це висота разом із телевежою, добудованою пізніше), на 15 метрів вища за Статую Свободи в США. У 20-30-х роках ХХ століття у будинок переїхали Держплан, Вища рада народного господарства, народні комісаріати України, металургійні, хімічні та машинобудівні управління і різноманітні трести.
Авторами проєкту Держпрому стали архітектори С. Серафімов, М. Фельгер та С. Кравець, які здобули перемогу в архітектурному конкурсі на проєкт Держпрому.
Фото з відкритих джерел
Зазначається, що конструктивізм – це авангардистський напрямок в архітектурі, мистецтві й дизайні, який розвивався у 20-30-ті роки ХХ століття. Справжнім його центром став Харків.
Зокрема цей стиль вирізняється суворістю, лаконічністю, геометризмом, орієнтовністю на технологічність і сучасність.
Згідно з Великою Українською енциклопедією, будівля Держпрому займає три примайданні квартали, розділені радіальними вулицями. Складається з дев’яти корпусів. Корпуси, висота яких збільшується від периферії до центру, симетрично згруповані по троє в кожному з трьох блоків, які з’єднані між собою критими мостами-переходами.
Під час Другої світової війни Харків було окуповано, а в 1943 році німці замінували Держпром. Тоді будівлю було зруйновано зсередини, але некритично. Зокрема, постраждали вікна і двері.
Як повідомляється, після Другої світової війни будівлю відновили, у ній працювали трести “Електромонтаж”, “Південьспецбуд”, “Теплоенергомонтаж”, а ще науково-технічна бібліотека, і аматорський телецентр. У 2000-х роках будівлю Держпрому відреставрували, і до сьогодні в ній розташовані офісні приміщення.
Фото: Vogue
У 2018 році Кабінет міністрів вніс Держпром до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією національного значення.
У березні 2022 року, через кілька днів після початку повномасштабного вторгнення, російська армія поцілила в площу Свободи, тоді постраждало скління Держпрому.
Загроза руйнування Держпрому, як повідомляється, обговорювалася на конгресі ЮНЕСКО у 2022 році – а 7 вересня 2023 року ЮНЕСКО внесла Держпром у список обʼєктів для посиленого захисту.
Фото: Vogue
- Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов оприлюднив наслідки російського обстрілу адмінбудівлі у центральній частині Харкова.
Господар Кремля Володимир Путін 2 жовтня заявив, що Росія може вдарити по українських атомних електростанціях у відповідь на “удари по Запорізькій АЕС”.
Лідери ЄС не змогли просунутися у питанні створення кредиту для України на €140 млрд, забезпеченого замороженими російськими активами. Під час саміту низка країн висловила юридичні та технічні застереження, повідомляє Financial Times.
Міністерство закордонних справ рішуче засудило рішення Нікарагуа визнати тимчасово окуповані території частиною РФ, розцінивши це як спробу підірвати суверенітет і територіальну цілісність України, та оголосило про розрив дипломатичних відносин із Манагуа.
У Харкові правоохоронці викрили схему ухилення від мобілізації, яку організував 46-річний проректор одного з провідних харківських університетів організував схему ухилення від мобілізації. Він також є позафракційним депутатом Харківської обласної ради VIII скликання, обраним від забороненої в Україні проросійської партії “ОПЗЖ”.
Суд засудив до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна мешканця Сумщини, який шпигував для ФСБ і передавав ворогу дані про українських військових на початку повномасштабного вторгнення.