Що потрібно знати про будівлю харківського Держпрому, яку частково зруйнувала РФ
Джерело: Vogue
Ввечері 28 жовтня російські війська поцілили в один з під’їздів харківського Держпрому – пам’ятки архітектури національного значення і однієї з найвідоміших у світі будівель у стилі конструктивізму.
Будинок Державної промисловості, більш відомий як Держпром, було побудовано впродовж 1925-28 років, він розташований на центральній площі міста – площі Свободи.
Як розповіли у виданні, для Харкова 20-х років, на той момент столиці України, виникнення Держпрому було “репутаційним моментом”, оскільки в місті не було споруд, які б акцентували на столичному статусі міста, де знаходилися б управління, установи і наркомати, тож уряд будував її насамперед як офісну будівлю для організацій, що керували промисловістю УСРР.
Цікаво, що монументальна будівля в 108 метрів заввишки (це висота разом із телевежою, добудованою пізніше), на 15 метрів вища за Статую Свободи в США. У 20-30-х роках ХХ століття у будинок переїхали Держплан, Вища рада народного господарства, народні комісаріати України, металургійні, хімічні та машинобудівні управління і різноманітні трести.
Авторами проєкту Держпрому стали архітектори С. Серафімов, М. Фельгер та С. Кравець, які здобули перемогу в архітектурному конкурсі на проєкт Держпрому.
Фото з відкритих джерел
Зазначається, що конструктивізм – це авангардистський напрямок в архітектурі, мистецтві й дизайні, який розвивався у 20-30-ті роки ХХ століття. Справжнім його центром став Харків.
Зокрема цей стиль вирізняється суворістю, лаконічністю, геометризмом, орієнтовністю на технологічність і сучасність.
Згідно з Великою Українською енциклопедією, будівля Держпрому займає три примайданні квартали, розділені радіальними вулицями. Складається з дев’яти корпусів. Корпуси, висота яких збільшується від периферії до центру, симетрично згруповані по троє в кожному з трьох блоків, які з’єднані між собою критими мостами-переходами.
Під час Другої світової війни Харків було окуповано, а в 1943 році німці замінували Держпром. Тоді будівлю було зруйновано зсередини, але некритично. Зокрема, постраждали вікна і двері.
Як повідомляється, після Другої світової війни будівлю відновили, у ній працювали трести “Електромонтаж”, “Південьспецбуд”, “Теплоенергомонтаж”, а ще науково-технічна бібліотека, і аматорський телецентр. У 2000-х роках будівлю Держпрому відреставрували, і до сьогодні в ній розташовані офісні приміщення.
Фото: Vogue
У 2018 році Кабінет міністрів вніс Держпром до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією національного значення.
У березні 2022 року, через кілька днів після початку повномасштабного вторгнення, російська армія поцілила в площу Свободи, тоді постраждало скління Держпрому.
Загроза руйнування Держпрому, як повідомляється, обговорювалася на конгресі ЮНЕСКО у 2022 році – а 7 вересня 2023 року ЮНЕСКО внесла Держпром у список обʼєктів для посиленого захисту.
Фото: Vogue
- Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов оприлюднив наслідки російського обстрілу адмінбудівлі у центральній частині Харкова.
Україна спільно з країнами-партнерами створила багатонаціональну коаліцію у галузі оборонного забезпечення. До складу CORPUS увійшли Агенція оборонних закупівель ДОТ та закупівельні агенції країн-партнерів – Фінляндії, Італії, Норвегії, Швеції та Великої Британії.
Проросійська болгарська партія “Відродження” внесла до парламенту проєкт резолюції стосовно розірвання десятирічної безпекової угоди з Україною. Ініціативу представив депутат Петар Петров.
Служба безпеки України повідомила про викриття нових фактів поширення даних про дислокацію Сил оборони. Зокрема у Дніпрі заблокували діяльність власниці місцевого Telegram-каналу, котра розповсюджувала координати українських захисників.
У День прикордонника України міністр внутрішніх справ Ігор Клименко відзначив військовослужбовців Державної прикордонної служби нагородами. Загалом їх отримали 46 прикордонників: 24 – державні, ще 22 – відомчі відзнаки.
У ніч на 30 квітня силами та засобами ВМС ЗС України нанесено ураження корабельно-катерного складу РФ в районі Керченської протоки.