Шлях України до НАТО «потребуватиме певного часу» – Байден
Джерело: CNN
Президент США Джо Байден зауважив, що Україна поки не готова до повноцінного членства в НАТО. Одначе, він готовий запропонувати військову допомогу, подібну до підтримки, яку Сполучені Штати вже давно надають Ізраїлю.
EXCLUSIVE: Biden says Ukraine is not yet ready for NATO membership, saying the war with Russia must end before the alliance can consider adding Kyiv to its ranks. https://t.co/2M6TRh9viK pic.twitter.com/KQROXXe3qc
— CNN Politics (@CNNPolitics) July 9, 2023
У розмові з CNN глава США пояснив, що НАТО має “прокласти раціональний шлях”, яким Україна могла б піти, щоб приєднатися до блоку, водночас додав, що “НАТО — це процес, який потребує певного часу, аби відповідати всім вимогам — від демократизації до повного спектра інших питань”.
Байден також зазначив, що поки буде складно отримати одностайну підтримку вступу України серед існуючих членів блоку, оскільки триває повномасштабна війна, і що заклики до голосування з цього питання найближчим часом є “передчасними”.
Він додав, що США могли б надати військову допомогу, подібну до підтримки, яку вони вже давно надають Ізраїлю.
Раніше повідомлялося, що адміністрація президента США Джо Байдена намагається переконати союзників по НАТО, аби Україну прийняли до Альянсу. Американський лідер разом з командою перебувають в розпалі переговорів щодо термінів.
Зауважимо, глава МЗС Дмитро Кулеба повідомив, що під час важливих візитів президента Володимира Зеленського до Софії, Праги, Братислави та Стамбула відбулося обговорення низки питань — зброя, членство в ЄС, вступ до НАТО та торгівля.
Українська влада сподівається, що на майбутньому саміті отримає чіткий сигнал про приєднання до альянсу. Проте, як пише видання, країни-члени НАТО досі не вирішили остаточно, що запропонувати Україні на саміті.
- Міністр оборони України Олексій Резніков привітав рішення США відправити касетні бомби до Києва, заявивши, що це допоможе деокупувати територію України, але пообіцяв, що боєприпаси не будуть використовуватися в Росії.
- 7 липня радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що Сполучені Штати вирішили спорядити Україні касетні боєприпаси. Джо Байден “схвалив це після одностайних рекомендацій” та консультацій із союзниками.
- У Білому домі знають про ризики для цивільного населення, пов’язані із цим типом боєприпасів. Одначе, Київ надав “письмові запевнення, що мінімізуватиме ризики” для цивільного населення від застосування цього озброєння.
- П’ятсот днів тому Росія почала неспровоковану загарбницьку війну проти України. Російські військові мали намір взяти Київ протягом трьох днів, але не змогли досягти жодної із поставлених цілей в Україні.
- Згідно з новими даними, Україна вперше може мати більше бойових танків, ніж Росія.
Україна висловила готовність обмежити чисельність своїх Збройних сил 800 тисячами військовослужбовців заради досягнення миру з Росією в межах мирного плану США, повідомили високопосадовці, близькі до президента Володимира Зеленського. За їхніми словами, серед спірних питань залишаються територіальні положення та гарантії безпеки з боку США.
Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.
В Україні вперше відбулася зустріч робочої групи держав-учасниць Коаліції спроможностей з розмінування – міжнародної платформи, яка координує підтримку нашої держави в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн і 4 міжнародних організацій.
25 листопада президент Володимир Зеленський у розмові з главою Фінляндії Александром Стуббом скоординував позиції стосовно мирних зусиль.
Російська влада активно розширює практику конфіскації майна як спосіб швидкого поповнення бюджету на тлі економічної кризи та зростання дефіциту. Якщо раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупцію, тепер підстави охоплюють “фейки”, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, диверсії та неправомірний доступ до інформації.