Штурм Авдіївки є спробою росіян перехопити стратегічну ініціативу – The Economist

Джерело: The Economist

Російський штурм Авдіївки є спробою окупантів перехопити стратегічну ініціативу у війні на тлі вкрай повільного українського контрнаступу.

Як розповіли у виданні, події минулого тижня стали найбільшою активізацію російських наступальних зусиль після завершення зимової кампанії. Головною метою наступу є спроба створити “котел” навколо українського гарнізону міста і затвердити відновлення російського стратегічного наступу.

“Росія виділила значні ресурси для свого останнього штурму. До Авдіївки перекинуто до трьох батальйонів. Їх підтримують танки, бойові машини піхоти та авіація. Подібно до того, як Україна впродовж літа встановила, що зламати добре підготовлену оборону надзвичайно важко, так само росіяни, видається, понесли суворе покарання за свій штурм Авдіївки”, – йдеться в матеріалі.

За словами співрозмовників агентства, втрата Авдіївки була б ударом по моральному духу українців. Зокрема це спричинене стратегічним положенням міста, яке ворог не може зайняти з 2014 року. Битва за місто триватиме ще певний час і буде вкрай запеклою.

“Незалежно від того, опиниться Авдіївка в руках росіян чи ні, це все матиме негативний вплив на український контрнаступ на півдні. Прогрес там сповільнився після звільнення Роботиного в серпні. Якщо Україні потрібно посилити Авдіївський фронт, вона, ймовірно, буде змушена перекинути туди частину сил, які воюють на південь від Оріхова. Це ще більше зменшить шанси на прорив до настання зими”, – вважають у виданні.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.