Швеція орендує 400 тюремних камер в Естонії

Джерело: ERR

Естонія та Швеція узгоджують передачу 600 шведських в’язнів до Естонії. За проєктом домовленості, ув’язнених розмістять у Тартуській в’язниці. Зараз у ній налічується 600 вільних місць із 933.

Швеція сплачуватиме Естонії 8500 євро щомісяця за кожного ув’язненого. Однак, це все ж дешевше, ніж утримувати їх у Швеції, де витрати на одного в’язня становлять 11500 євро.

Проєкт міжурядової угоди вже направили на погодження уряду. В естонському Міністерстві юстиції вважають, що угода сприятиме підвищенню рівня безпеки на півдні країни, забезпеченню зайнятості персоналу пенітенціарної системи та удосконаленню їхніх професійних навичок.

У міністерстві запевнили, що усі в’язні становлять низький рівень ризику. Своєю чергою, шведська сторона повідомляла, що ув’язнені, котрих можуть розмістити в Естонії, — це чоловіки віком від 18 років, засуджені, зокрема, за вбивство, економічні чи сексуальні злочини.

Швеція зацікавлена у вирішенні проблеми перенавантаження своїх в’язниць, а Естонія — у раціональному використанні спеціального, але нині майже порожнього та затратного об’єкта, – зазначають у відомстві.

Також акцентується, що угода відповідає зобов’язанню Естонії зберігати готовність і спроможність пенітенціарної системи діяти в кризових ситуаціях.

Додамо, в Естонії кількість ув’язнених в тюрмах впала нижче 2,000 осіб вперше з моменту відновлення незалежності в 1991 році.

Зменшення обумовлено збільшенням альтернатив ув’язненням та роботою з правопорушниками в суспільстві. Представники естонської пенітенціарної служби зазначають, що майже 70% тих, хто був ув’язнений, не скоюють злочини повторно протягом двох років після звільнення.

Кількість ув’язнених має тенденцію до зменшення протягом багатьох років, десять років тому в естонських місцях ув’язнення перебувало майже 4400 осіб.

Талліннська в’язниця, наприклад, заповнена лише на 68%, при тому, що нещодавно туди перевели половину ув’язнених з Тарту. Держконтроль Естонії рекомендував Мін’юсту та керуючому в’язницями підприємству знайти спосіб знизити витрати на їх утримання.

Тож одним із можливих рішень стала здача тюремних камер в оренду іншим країнам — наприклад, Данія нещодавно розмістила частину своїх ув’язнених у Косово.

У телекомпанії CNN розповіли, як в Україні залучають до війни в’язнів, які побажали мобілізуватись до лав ЗСУ.
21 травня заступниця міністра юстиції Олена Висоцька заявляла, що станом на той день вже понад три тисячі засуджених подали заяви на службу у ЗСУ.
За словами міністра, він підтримує ухвалений парламентарями законопроєкт про мобілізацію ув’язнених. Щобільше, Малюська вважає, що мобілізувати до війська можна і тих, хто засуджений за вбивство.
Міністр юстиції України Денис Малюська заявив, що станом на 24 травня 4300 в’язнів висловили бажання умовно- достроково звільнитися для вступу до ЗСУ з метою мобілізації. З них 350 осіб вже відпущено на волю.

Російське Міністерство закордонних справ звернулося до Польщі із закликом скасувати рішення про закриття всіх пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Варшава ухвалила це рішення з опівночі 12 вересня у зв’язку з початком спільних російсько-білоруських навчань “Захід-2025”. У відомстві заявили, що Польща має “задуматися про наслідки та переглянути крок, який шкодить міжнародним партнерам і вдарить по власному бізнесу”.