Швейцарія не виключає відправку миротворців в Україну
Джерело: Томас Зюслі в інтерв’ю SonntagsBlick
Швейцарія могла б направити в Україну до 200 миротворців, підтвердив Головнокомандувач армії Томас Зюслі.
Швейцарія – найдавніша нейтральна країна у світі. Вона проголосила “постійний нейтралітет” у 1815 році, відтоді жодного разу не воювала та не вступала у військові союзи, такі як НАТО. Водночас країна має армію приблизно зі 150 000 військових. Частина з них бере участь у миротворчих операціях на Балканах, Близькому Сході та в Кореї.
Зюслі наголосив, що участь швейцарських військових в операції в Україні можлива лише після досягнення миру.
Ми маємо розрізняти місії з примушення до миру та місії з підтримання миру. Примушення до миру означає, що мир потрібно досягти силою зброї. Швейцарія в такому не бере участі. Підтримання миру вимагає, щоб Росія та Україна погодилися припинити бойові дії та дозволили ООН направити миротворчі сили для забезпечення миру.
Тому питання щодо швейцарських миротворців в Україні головнокомандувач назвав “гіпотетичним”: “Миру поки що немає, і запиту від ООН не надходило”.
Якщо нам доручать взяти участь у місії, ми розробимо концепцію навчання та підготовки наших військових до розгортання. Потім розпочнемо набір і підготовку особового складу. Ймовірно, ми могли б надати близько 200 солдатів через 9-12 місяців, – розповів Зюслі.
Головнокомандувач швейцарської армії також переконаний, що Москва продовжить становити загрозу для Європи: “Якщо прислухатися до європейських політиків і спецслужб, то можна припустити, що у 2027 році Росія буде готова до подальшої дестабілізації Європи та ескалації. 2027 рік стане найнебезпечнішим для Швейцарії – саме тоді різниця між зовнішньою загрозою та нашими можливостями буде максимальною. Ми отримаємо ЗРК Patriot та винищувачі F-35 лише після 2027 року”.
За його словами, Швейцарія посилюватиме оборону, зокрема продовжуватиме спільні навчання із сусідніми країнами, однак, досі не планує вступати в НАТО.
Нині кожні навчання швейцарської армії з іноземними партнерами має схвалювати уряд після перевірки, чи не порушує це нейтралітет.
Швейцарія нейтральна. Крапка. Поки ми зберігаємо нейтралітет, ми не приєднаємося до жодного альянсу. Крапка, – додав Зюслі.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що для контролю за мирною угодою знадобиться щонайменше 200 000 військових. Проте західні посадовці вважають, що можна обмежитися вдвічі меншою кількістю, оскільки основне завдання військ – діяти як “сигнальний бар’єр” для Росії.
Миротворчий контингент має бути достатньо великим, щоб відлякувати РФ або принаймні уповільнити її просування в разі нового наступу, – пояснює один із західних посадовців.
Раніше стало відомо, що президент США Дональд Трамп проводив неофіційні переговори з Путіним, під час яких виключив можливість відправки американських військ в Україну та засумнівався у перспективах її вступу до НАТО.
Додамо, 17 лютого стало відомо, що лідери європейських країн планують відправити в Україну 25-30 тисяч своїх військових для забезпечення потенційної мирної угоди з Росією. За даними джерел, цей контингент виконуватиме роль “стримуючої сили”.
Армійців не розміщуватимуть безпосередньо на лінії зіткнення, однак вони будуть готові втрутитись, якщо Росія спробує відновити війну. Крім того, Європа зможе перекинути підкріплення з країн, сили яких ще не перебуватимуть в Україні, якщо миротворцям буде потрібно швидко збільшити чисельність та переміститись на поле бою.
Наразі найбільший вклад в контингент — 10 тисяч військових — готова зробити Франція, повідомили два джерела. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер також заявляв про готовність відправити війська в Україну для контролю за виконанням мирної угоди. Хоча він не назвав точну кількість, зауважив, що це необхідно для реалізації безпеки всієї Європи, аби завершення війни не стало “тимчасовою паузою” перед новим нападом Путіна.
Франція та Велика Британія, як єдині ядерні держави Європи, є лідерами в обговореннях, в яких беруть участь низка країн, зокрема Польща, Нідерланди, Німеччина та держави Північної Європи і Балтії. Міністр оборони Нідерландів Рубен Брекелманс заявив WaPo, що план відправлення військ в Україну вимагатиме більшого, ніж просто політична підтримка США, аби Європа мала гарантовану перевагу в разі ескалації. За його словами, Нідерланди наразі обговорюють з європейськими країнами та США, що кожен може зробити в межах спільних зусиль. Більш конкретні цифри мають з’явитись “в найближчі пару тижнів”.
Європейські союзники поки що розходяться у думках щодо характеру розгортання контингенту, включаючи кількість військ, мандат і рівень підтримки з боку США. Складність розробки плану полягає у тому, що параметри угоди з Росією, наприклад щодо ліній замороження війни, залишаються не до кінця сформульованими командою президента США Дональда Трампа.
Ще одним ключовим питанням для європейців є, як реагувати, якщо армія Путіна нападатиме на миротворців. Для цього пропонувалося ввести положення про взаємну оборону між країнами, які беруть участь у місії, яка не діятиме під прапором НАТО. Також “повинно бути чітко зрозуміло, що сили завдадуть відповіді, якщо їх атакують”, підтвердило одне з джерел.
Раніше адміністрація Трампа запитувала у європейських лідерів, скільки військових і яку техніку вони можуть виділити для потенційної місії в Україні. Своєю чергою, Європа наполягає на необхідності американської підтримки, особливо у сфері розвідки, спостереження і протиповітряної оборони для захисту військ, повідомили чотири посадовці, знайомі з обговоренням. Хоча Вашингтон виключив введення своїх військ в Україну, команда Трампа готова розглянути варіанти іншої допомоги миротворчій місії.
Між тим, для багатьох європейських держав розгортання військ також вимагатиме підтримки на батьківщині. Деяким доведеться поділитися обмеженими військовими ресурсами, тому вони не хочуть ризикувати без більш активної участі США. Наприклад, Нідерландам знадобиться схвалення парламенту. А в Польщі та Німеччині скоро вибори, і вони побоюються робити великі кроки в той час, коли війна Росії в Україні стає все більш політизованою.
- Спецпредставник Дональда Трампа з питань України Кіт Келлог відповів російському олігарху Константіну Малофєєву, який заявив, що Путін “пошле до біса” мирну пропозицію Трампа.
- Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав відтермінувати можливі мирні переговори з Росією, доки Україні постачать достатньо військової допомоги західні союзники.
- Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен заявила, що президент Франції Емманюель Макрон мав рацію, коли висунув пропозицію відправки військ в Україну, змушуючи Росію лише здогадуватися про межі західної підтримки Києва.
- Парламент Нідерландів схвалив резолюцію про можливе розгортання миротворців на лінії розмежування в Україні у разі укладання перемирʼя з РФ.
Лідери Європейського Союзу проведуть позачерговий саміт 6 березня, щоб обговорити ситуацію в Україні та зміцнення європейської оборони, повідомив голова Європейської ради Антоніу Кошта.
Біля колишньої в’язниці КДБ у Вільнюсі напередодні третіх роковин повномасштабного вторгнення росіян в Україну виставили три макети із зображеням ув’язненого лідера Росії Володимира Путіна.
Глава Офісу президента Андрій Єрмак заперечив раніше поширену у ЗМІ інформацію, що Україна нібито відмовлялася від укладання угоди про рідкісноземельні метали зі США. Нині тривають перемовини.
Північна Корея забезпечує 50% боєприпасів, які потребує Росія для повномасштабної війни проти України, заявив глава військової розвідки Кирило Буданов.
Глава СБУ Василь Малюк розповів, що служба розробила і нині впроваджує унікальну методику використання безпілотних технологій з метою ефективного знищення ворога та його техніки на полі бою, військових обʼєктів у глибокому тилу РФ, а також, щоб протидіяти розвідувальним дронам.