Швеція знову інвестує в атомну енергетику: вперше за 50 років у країні побудують «міні-АЕС»

Джерело: FT

21 серпня уряд Швеції повідомив, що на діючій АЕС “Рінґгальс” на південному заході країни збудують кілька міні-реакторів нового покоління.

Реактори мають забезпечити близько 1500 мегават потужності – це еквівалент двох звичайних реакторів.

Відтак, вперше за 50 років у Швеції збудують нові атомні реактори, заявив прем’єр-міністр країни Ульф Крістерссон.

Ще у 1980 році Швеція на референдумі проголосувала за поступову відмову від атомної енергетики та відтоді закрила шість із 12 застарілих реакторів.

Проте нині політична більшість виступає за розвиток атомної енергетики спільно з відновлюваними джерелами енергії, аби скоротити використання викопного палива. Міні-реактори відносно прості у будівництві, що робить їх доступнішими порівняно з великими енергоблоками.

В ЄС Швеція належить до найактивніших прихильників атомної енергії спільно з Францією, з якою очолює альянс однодумців серед міністрів.

Енергосистема країни є незбалансованою: на півночі зосереджено значні запаси гідроенергії, втім, регіон малонаселений, тоді як індустріально розвинений південь постає перед зростанням цін через зменшення частки атомної генерації.

Європейські посадовці почали визнавати, що атомна енергетика відіграватиме ключову роль у енергобалансі блоку, який прагне досягти нульових викидів вуглецю до 2050 року. Єврокомісія у червні оцінила, що для реалізації планів країн знадобляться інвестиції у розмірі €241 млрд протягом наступних 25 років.

Малі модульні реактори, що будуються на заводах і можуть мати коротші строки зведення, ніж великі станції, вже викликали значний інтерес інвесторів, хоча багато з них досі перебувають на стадії проєктів або очікують регуляторного схвалення.

Традиційні ж АЕС будуються набагато довше: так, Фінляндія лише у 2023 році запустила першу нову АЕС у Західній Європі за кілька десятиліть – із запізненням на 14 років і майже вчетверо перевищивши запланований бюджет.

Раніше парламент Бельгії проголосував за відмову від ухваленого у 2003 році плану поступового виведення з експлуатації атомних електростанцій.

Також стало відомо, що найбільш густонаселена провінція Канади — Онтаріо — схвалила проєкт будівництва нової модульної атомної електростанції вартістю 20,9 млрд канадських доларів (понад $15 млрд). Це перший такий об’єкт серед країн Групи семи (G7) і важливий крок у розвитку нових ядерних технологій, котрі здатні задовольнити зростаючий попит на електроенергію.

Представники культурної спільноти Мексики виступили з відкритим протестом проти планів передачі приватної колекції робіт Фріди Кало та Дієго Рівери Іспанії. Активісти вимагають від уряду чітких гарантій, що ці шедеври, які мають статус національного надбання, згодом повернуться на батьківщину.

Уряд Демократичної Республіки Конго офіційно підтвердив готовність приймати іноземних громадян, яких депортують зі Сполучених Штатів у межах нової домовленості з адміністрацією Трампа.

Проіранські бойовики здійснили дві нічні атаки на американські дипломатичні об’єкти в Іраку, посилюючи напруженість у регіоні. У Державному департаменті США заявили про неприпустимість використання іракської території для терористичних актів проти іноземних представництв.

Стратегічно важливий для РФ порт Усть-Луга відновив роботу терміналів після кількаденної зупинки, спричиненої ударами безпілотників. У суботу до завантаження нафти приступило перше спеціалізоване судно класу Aframax.

Екіпаж місії Artemis II готується у понеділок вийти на рекордну відстань від Землі, пролетівши над зворотним боком Місяця. Наразі космічний корабель Orion наближається до зони переважаючого гравітаційного впливу супутника.