Сім країн не поспішають запрошувати Україну в НАТО — ЗМІ
Джерело: “Укрінформ”
Сім країн не поспішають підтримувати запрошення України до НАТО. Серед них найбільшими противниками швидкого вступу є Німеччина та США. Посол США в НАТО Джуліанна Сміт, яка залишає свою посаду, зазначила, що Альянс ще не досягнув тієї стадії, коли готовий запропонувати членство Україні.
Як повідомляють джерела Politico, головні члени НАТО побоюються, що прийняття України може призвести до втягування альянсу у війну з Росією. Канцлер Німеччини Олаф Шольц, під час зустрічі з президентом США Джо Байденом, заявив, що робляться всі зусилля, щоб НАТО не стало стороною війни, оскільки це могло б призвести до ще більшої катастрофи.
Крім Німеччини та США, опір такому рішенню висловлюють Угорщина та Словаччина, які мають прокремлівську позицію. Прем’єр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що вступ України в НАТО може призвести до третьої світової війни, і він ніколи не підтримає таку ініціативу.
Інші країни, як Бельгія, Словенія та Іспанія, також не поспішають підтримувати членство України в НАТО, зауважують джерела. Один із чиновників НАТО зазначив, що ці країни намагаються сховатися за позицією Німеччини та США, абстрактно підтримуючи ідею, але при цьому уникатимуть більш активної участі у просуванні цього питання.
Натомість країни Балтії та Польща більш прихильно ставляться до перспективи вступу України до НАТО. Польща, зокрема, наголосила на своїй солідарності з Україною в цьому питанні, підкресливши необхідність відкриття перспективи членства для Києва.
Проте, як зазначають джерела, США і Німеччина не виключають можливості майбутнього вступу України до альянсу, хоча на цю мить не готові до активних кроків у цьому напрямку.
- Французьке видання Le Monde з посиланням на джерела повідомляє, що США нібито більше не заперечують щодо вступу України в НАТО.
- Міністри оборони країн G7 заявили, що підтримують “незворотний шлях України до повної євроатлантичної інтеграції, включаючи членство в НАТО”, про що йдеться в заяві в суботу, 19 жовтня.
У жовтні російська армія втратила понад 31 тисячу військових, що еквівалентно особовому складу трьох дивізій.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 31 жовтня. Загалом від початку доби відбулося 137 бойових зіткнень.
Правління російського “Газпрому” схвалило проєкт інвестиційної програми на 2026 рік із загальним обсягом фінансування 1,1 трлн рублів – на 31,9% менше, ніж у фінальній редакції програми на 2025 рік.
Санкції США проти російського нафтовидобувного концерну “Роснафта” відновили у Німеччині дискусії стосовно націоналізації дочірніх підприємств компанії, зокрема нафтопереробного заводу PCK у Шведте на сході ФРН.
Влада Китаю неодноразово заявляла, що країна не постачає Росії зброю. Водночас Пекін не обмежує експорт товарів подвійного призначення, котрі можуть використовуватися у військовому виробництві. Зокрема, російські військові компанії імпортують із Китаю мільйони двигунів та інші компоненти для безпілотників, які застосовуються проти українських військових і міст, мовиться у неопублікованих звітах, підготовлених для Держдепартаменту США та урядів європейських країн.