Сьогодні вранці Москву атакували безпілотники: що відомо

Сьогодні вранці, 24 липня, Москву атакували безпілотники. Міністерство оборони Росії звинуватило в цьому Україну.

“Засобами радіоелектронної боротьби два українських БПЛА були придушені і зазнали аварії”, – йдеться у повідомленні.

При цьому відомстві зазначили, що внаслідок атаки дронів ніхто не постраждав.

Своєю чергою, атаку БПЛА підтвердив і мер Москви Сергій Собянін.

“Сьогодні близько четвертої години ранку зафіксовано удари безпілотників по двох нежитлових будинках. Серйозних руйнувань і постраждалих немає”, – написав він.

Водночас прокоментував ранкову атаку й підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксьонов.

“11 Українських БПЛА збито силами російських ППО та придушено засобами РЕБ над Кримом”, – констатував він, додавши, що зафіксовано влучання по складу боєприпасів у Джанкойському районі. Також уламками БПЛА пошкоджено приватний будинок у Кіровському районі.

Російські пропагандистські ЗМІ також повідомили, що на вулиці Лихачова у бізнес-центрі “Леруа Мерлен” після вибухів було видно дим внаслідок загоряння. “Вибух був потужний: на верхніх поверхах вибило шибки”, – підкреслили журналісти.

Окрім того, Telegram-канал “Mash” написав, що у будівлі на Комсомольському проспекті, яка знаходиться недалеко від Міністерства оборони РФ, вибито скло, а біля будівлі виявлено осколки безпілотника.

Вранці 19 липня окупаційна влада Криму повідомила про пожежу на одному з полігонів півострова. Як наслідок – місцевих мешканців поблизу полігону будуть евакуйовувати, а трасу поруч – перекрито.
17 липня президент РФ Володимир Путін поклав відповідальність за підрив Кримського мосту на Україну та погрожував “реакцією”.
Фахівці Інституту вивчення війни вважають, що атака на Керченський міст у тимчасово окупованому Криму призведе до негайних наслідків щодо матеріально-технічного забезпечення військ РФ на півдні України.

У Службі зовнішньої розвідки України повідомили, що російські архіви припинили видачу справ репресованих за часів сталінських чисток історикам та представникам громадськості. За законодавством РФ справу репресованого може отримати будь-яка зацікавлена особа через 75 років після її закриття. Проте російські бюрократи посилаються на наказ “росархіва” № 38 від 20 березня 2025 року про порядок віднесення документів до “службової інформації обмеженого поширення”.