Соратнику терориста Мотороли, який очолив «парламент ДНР», повідомлено про підозру

Джерело: СБУ

Служба безпеки України задокументувала нові злочини колаборанта Артема Жоги – очільника так званої “народної ради ДНР” у тимчасово захопленому Донецьку.

Основним його завданням на цій посаді є поширення кремлівського режиму під виглядом роботи псевдопарламенту на тимчасово окупованій частині регіону.

Також він бере безпосередню участь у розподілі “бюджетних” видатків місцевої окупаційної адміністрації РФ на потреби військових формувань країни-агресорки.

На підставі зібраних доказів слідчі СБУ повідомили зловмиснику про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 5 ст. 111-1 (колабораційна діяльність); ч. 1 ст. 111-2 (пособництво державі-агресору).

За даними слідства, Жога ще у 2014 році підтримав терористів на сході України та разом із сином вступив до угруповання “Спарта”. Там він зблизився з терористом “Моторолою” та став його близьким другом і соратником.

Після загибелі ватажка син Жоги очолив угруповання і воював проти України до весни 2022 року, коли його було знищено під Волновахою.

Потім командування підрозділом терористів перейшло до його батька.

Встановлено, що 9 травня минулого року Жога їздив до Москви, щоб отримати з рук Путіна зірку героя РФ, якою окупанти посмертно нагородили його сина.

Також він був присутній у Кремлі під час підписання президентом РФ так званого “договору про вступ до складу Росії” тимчасово окупованих територій України.

У 2023 році зловмисник взяв участь у незаконних виборах у Донецьку від кремлівської партії “Единая Россия”. За підсумками фейкового плебісциту Жогу призначили “головою псевдопарламенту ДНР”.

Нагадаємо, що раніше за матеріалами СБУ Жогу заочно засудили до 12 років тюрми за участь у терористичній організації та незаконних збройних формуваннях.

Оскільки зловмисник переховується від правосуддя на тимчасово окупованій території України, тривають комплексні заходи для його покарання.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.