Спецпредставницею ЄС у справах українців стане колишня єврокомісарка Йоханссон – ЗМІ

Джерело: еспресо з посиланням на Politico

Колишню комісарку з питань внутрішніх справ Євросоюзу Ілву Йоханссон, ймовірно, призначать на посаду спеціальної представниці ЄС у справах українців.

Передбачається, що Йоханссон допомагатиме контролювати оприлюднену довгострокову стратегію Комісії стосовно українських переселенців. Нещодавно Єврокомісія продовжила тимчасовий захист для приблизно 4,3 мільйона українських переселенців.

Окрім того, виконавчий орган ЄС оголосив про план або перевести українців до постійних легальних домовленостей, або сприяти поверненню додому, і планує запустити інформаційні центри, котрі працюватимуть спільно з Україною й надаватимуть рекомендації щодо інтеграції та повернення додому.

Минулого тижня комісар з питань міграції Магнус Бруннер оголосив, що роль спеціального представника полягатиме в посиленні координації, представництві інтересів українців та впровадженні практичних інструментів підтримки, включаючи розвиток центрів.

Довідка. Ілва Йоханссон була комісаркою з питань внутрішніх справ у Єврокомісії з 1 грудня 2019 до 30 листопада 2024 року. З 2014 по 2019 рік перебувала на посаді міністерки зайнятості Швеції. До цього – міністерка шкіл (з 1994 по 1998) та міністерка соціального забезпечення й літніх людей (з 2004 по 2006).

Членкиня шведського Риксдагу з 2006 року.

Має український орден “За заслуги” II ступеня “за значні особисті заслуги у зміцненні міждержавного співробітництва, підтримку державного суверенітету та територіальної цілісності України, вагомий внесок у популяризацію Української держави у світі”.

  • Опитування показало, що 47% українських біженців у Норвегії не планують повертатися до України навіть після завершення війни. Лише 10% респондентів висловили бажання повернутися додому.
  • Центр міжнародних інституційних порівнянь і міграційних досліджень при Інституті Ifo в Мюнхені провів опитування, яке свідчить, що близько 25% українських біженців у Європі не планують повертатися до України після війни.
  • Україна та Франція підписали декларацію про створення Центру єдності у Франції, що має стати осередком підтримки тимчасово переміщених осіб, допомагаючи їм у питаннях інтеграції, освіти, медицини та соціальної адаптації.

Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.

Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.

Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.

Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.

У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.