Співробітник охорони Лувру міг допомогти злодіям викрасти коштовності – ЗМІ
Джерело: The Telegraph
Співробітник служби охорони Лувру міг співпрацювати зі злочинцями, які викрали коштовності з музею.
За інформацією слідства, цифрові докази вказують, що працівник перед пограбуванням контактував із підозрюваними і міг передати їм конфіденційну інформацію про систему безпеки музею.
Довідка. 19 жовтня Лувр у Парижі зазнав пограбування. Злодії, переодягнені в ремонтників, проникли на територію музею вантажівкою і за сім хвилин викрали дев’ять коштовностей французької королівської родини. Одна з прикрас пізніше була знайдена неподалік місця злочину.
Збитки оцінюють у 88 мільйонів євро.
Після пограбування частину коштовностей перевезли до Банку Франції, де вони зберігаються у сховищі на глибині понад 27 метрів разом із золотим запасом країни.
26 жовтня ЗМІ повідомили про затримання двох осіб, ймовірно причетних до пограбування: одного – в аеропорту Руассі, де він планував виліт до Алжиру, другого – у Сен-Дені.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.