Справа Гринкевичів: суд Києва дав дозвіл на затримання п’ятого підозрюваного

Джерело: Офіс Генерального прокурора

В п’ятницю, 19 січня, Печерський районний суд Києва надав дозвіл на затримання підозрюваного у кримінальному провадженні стосовно постачання неякісного одягу для ЗСУ.

“Згідно з ухвалою суду, органу досудового розслідування надано дозвіл на затримання вказаної особи з метою його приводу для участі у розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою”, – йдеться в повідомленні.

Зазначають, що підозрюваний є одним з учасників кримінального провадження щодо постачання неякісного одягу для ЗСУ на суму майже 1 млрд гривень.

В межах цього провадження повідомлено про підозру п’ятьом особам, яким інкримінують створення злочинної організації та участь у ній, а також шахрайство в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах (ч. 1, 2 ст. 255, ч. 5 ст. 190 КК України).

Інші четверо учасників злочинної організації перебувають під вартою.

Довідка. 29 грудня 2023 року, працівники Держбюро розслідувань затримали львівського забудовника, який пропонував хабар у 500 тисяч доларів США одному із керівників Головного слідчого управління Бюро за сприяння у поверненні  майна, вилученого у підконтрольних йому компаній під час розслідування. Зокрема мовиться про Ігоря Гринкевича, компанії якого виграли 23 тендери на постачання Міноборони одягу на понад 1,5 млрд грн.

Під час слідства встановлено, що до виконання оборонних замовлень були залучені підконтрольні бізнесмену підприємства, які раніше займались будівництвом та не мали належних виробничих, складських та інших потужностей для виготовлення та зберігання речового майна для потреб МОУ. Це призвело до збитків бюджету за попередніми оцінками на 1,2 млрд грн та відповідно зриву постачання.

Правоохоронці виявили повне невиконання 6 контрактів. Щонайменше за 7 договорами підприємства поставили товар на склади військових частин лише у невеликій кількості, але отримали державні кошти за повне виконання зобов’язань.

Окрім того, встановлено, що 8 договорів виконані із запізненням від 3 до 5 місяців.

Станом на 17 січня п’яти членам злочинної організації повідомлено про підозру у створенні та участі у злочинній організації та у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, злочинною організацією (ч. 5 ст. 190, ч. 1,2 ст. 255 КК України).

Членів злочинної організації затримано, на даний час вирішується питання щодо обрання їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Санкції статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.

19 листопада президент Франції Емманюель Макрон закликав повернути на розгляд питання вступу України до НАТО після саміту “Коаліції охочих” у Берліні.

19 листопада міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський після зустрічі з угорською колегою Анітою Орбан у Будапешті заявив, що Варшава координуватиме та представлятиме спільну позицію країн Центральної Європи під час консультацій щодо завершення російсько-української війни.

Президент США Дональд Трамп долучився до зустрічі європейських союзників України в Берліні телефоном, поставивши під сумнів доцільність подальших витрат на військову допомогу Києву. Зокрема, він скептично висловився щодо виділення Україні мільярдів доларів у межах “Коаліції охочих”. Про це повідомили четверо європейських посадовців, обізнаних із перебігом розмови.

19 листопада спецпредставник президента США Джаред Кушнер заявив, що Вашингтону нібито вдалося домогтися від Москви готовності розглядати гарантії безпеки для України за моделлю, подібною до статті 5 Північноатлантичного договору.

Президент США Дональд Трамп повідомив понад 30 світовим лідерам, які зібралися в Берліні, що його розмова з главою Росії Володимиром Путіним пройшла добре та може сприяти досягненню миру, повідомили обізнані  співрозмовники.