Спроба катарських газовозів перетнути Ормузьку протоку провалилася

Джерело: Bloomberg

Два катарські танкери з ЗПГ, ймовірно, залишили спробу вийти з Перської затоки через Ормузьку протоку, зірвавши перший експорт палива за межі регіону з початку війни. Нині судна прямують назад до Катару.

Газовози Al Daayen і Rasheeda, завантажені на експортному заводі у Катарі наприкінці лютого, здійснили розворот у бік протоки після того, як раніше прямували на схід — до водної артерії поблизу Оману.

Транзит через Ормуз став би справжнім поштовхом для Катару, навіть попри закриття експортного заводу країни в Рас-Лаффані через іранські атаки. Це дозволило б емірату відправляти більше вантажів, які вже очікують у Перській затоці, або розвантажувати паливо зі сховищ.

За даними компанії Kpler, за минулі кілька тижнів Катар доставив дві партії ЗПГ до Кувейту. Постачання, ймовірно, здійснювалися з резервуарів для зберігання в Катарі і не вимагали транзиту через протоку.

У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.