США нададуть українським компаніям 270 млн грн на розвиток елеваторних потужностей
Джерело: Мінагрополітики
Програма USAID АГРО надасть українським підприємствам до 270 млн грн співфінансування на розвиток елеваторних потужностей.
Програма USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО) підтримає українські підприємства, які надають послуги з сушіння, зберігання та доробки зернових та технічних культур. За програмою передбачено 10-15 проєктів співфінансування, з бюджетом від 18 до 36 млн грн кожен.
Проєкти збільшать обсяги та час зберігання зернових та технічних культур, що дозволить агровиробникам отримувати необхідні послуги вчасно та в потрібному обсязі. А потужності з сушіння та доробки зерна збережуть якість продукції. Загалом, це сприятиме стійкості бізнесу та покращуватиме продовольчу безпеку в Україні.
Програма USAID АГРО заохочує заявки від українських компаній та підприємств, які надають послуги з доробки та зберігання сільськогосподарської продукції, мають елеваторні потужності, розробили або почали розробляти проєктну документацію.
Очікувані результати в межах одного проєкту:
- не менше ніж 70 мікро, малих та середніх агровиробників (ММСП) отримають послуги з доробки, сушіння та/або зберігання зерна;
- не менш ніж на 20 тисяч тонн в рік збільшиться надання послуг ММСП зі зберігання зерна та/або не менш ніж на 50 тисяч тонн в рік послуг з сушіння зерна;
- не менше 50% від загальної кількості наданих послуг з доробки, сушіння та/або зберігання зерна отримають агровиробники, які мають в обробітку (орендують) землі площею менше ніж 500 га.
Додатковими перевагами будуть:
- збільшення елеваторних потужностей переробних підприємств;
- спрямування проєкту на впровадження енергоефективних технологій;
- якщо заявники підпадають під визначення малих і середніх підприємств (за критеріями – від 10 до 300 працівників, від $100 тис. до $15 млн річний оборот та річна сума активів).
- Профільні аграрні інститути, підпорядковані Міністерству аграрної політики та продовольства України, отримали спеціалізоване обладнання, техніку та іншу допомогу від Японського агентства міжнародного співробітництва (JICA).
- З початку року завдяки роботі піротехнічних підрозділів українським аграріям повернуто у використання вже понад 200 тисяч гектарів земель сільгосппризначення, запланованих до першочергового обстеження та розмінування.
Російські металургійні заводи стають новою ціллю українських безпілотників після того, як адміністрація Дональда Трампа, пригрозивши відключити доступ до Starlink, переконала Київ призупинити удари по ворожих НПЗ.
Росія продовжує розбудову інфраструктури для запуску ударних безпілотників по українських містах. Зокрема супутникові знімки підтверджують облаштування нового майданчика для запуску БпЛА поблизу військового аеродрому “Міллєрово” в Ростовській області РФ, яка межує із тимчасово окупованою територією Луганщини.
Україна першою у світі розвиває напрям евакуаційних безпілотних літальних апаратів, здатних рятувати військовослужбовців там, де наземна операція неможлива. Днями ЗСУ вже провели першу у світі медичну евакуацію важким дроном. Згодом також успішно випробували БпЛА, який повернувся з пораненими під дією російських РЕБ завдяки навігації на основі ШІ.
Військовослужбовець 30-ї окремої механізованої бригади Костянтин Власенко з позивним “Маґура”, який провів 491 день на бойовій позиції, розповів, що пережити складні умови йому допомагав, зокрема, роман Стівена Кінга “Аутсайдер”. Книжку захиснику надіслала дружина, поки він перебував на передовій.
Станом на 25 жовтня українські безпілотники атакували шість із приблизно десяти великих підприємств російської каучукової промисловості. Загалом по них, згідно з підрахунками, завдали 11 результативних ударів. Синтетичні каучуки застосовують під час виробництва військової техніки, тоді як окремі види полімерів, пов’язаних із каучуковою промисловістю, використовують як компоненти твердого ракетного палива, на якому працюють, зокрема, балістичні ракети “Іскандер-М”.