США нададуть українським компаніям 270 млн грн на розвиток елеваторних потужностей

Джерело: Мінагрополітики

Програма USAID АГРО надасть українським підприємствам до 270 млн грн співфінансування на розвиток елеваторних потужностей.

Програма USAID з аграрного та сільського розвитку (АГРО) підтримає українські підприємства, які надають послуги з сушіння, зберігання та доробки зернових та технічних культур. За програмою передбачено 10-15 проєктів співфінансування, з бюджетом від 18 до 36 млн грн кожен.

Проєкти збільшать обсяги та час зберігання зернових та технічних культур, що дозволить агровиробникам отримувати необхідні послуги вчасно та в потрібному обсязі. А потужності з сушіння та доробки зерна збережуть якість продукції. Загалом, це сприятиме стійкості бізнесу та покращуватиме продовольчу безпеку в Україні.

Програма USAID АГРО заохочує заявки від українських компаній та підприємств, які надають послуги з доробки та зберігання сільськогосподарської продукції, мають елеваторні потужності, розробили або почали розробляти проєктну документацію.

Очікувані результати в межах одного проєкту:

  • не менше ніж 70 мікро, малих та середніх агровиробників (ММСП) отримають послуги з доробки, сушіння та/або зберігання зерна;
  • не менш ніж на 20 тисяч тонн в рік збільшиться надання послуг ММСП зі зберігання зерна та/або не менш ніж на 50 тисяч тонн в рік послуг з сушіння зерна;
  • не менше 50% від загальної кількості наданих послуг з доробки, сушіння та/або зберігання зерна отримають агровиробники, які мають в обробітку (орендують) землі площею менше ніж 500 га.

Додатковими перевагами будуть:

  • збільшення елеваторних потужностей переробних підприємств;
  • спрямування проєкту на впровадження енергоефективних технологій;
  • якщо заявники підпадають під визначення малих і середніх підприємств (за критеріями – від 10 до 300 працівників, від $100 тис. до $15 млн річний оборот та річна сума активів).

28 вересня фракція “Європейська Солідарність” закликала терміново скликати закрите засідання погоджувальної ради та Верховної Ради через безперервний повітряний терор з боку Росії, повідомила співголова фракції Ірина Геращенко. Нардепка стала свідком удару по будівлі Національної академії наук України у Києві.

28 вересня міністри оборони країн Євросоюзу на зустрічі у Брюсселі не зробили нових заяв про передачу Україні ракет-перехоплювачів для систем Patriot із національних запасів. Про це повідомила Верховна представниця ЄС із закордонних справ та безпекової політики Кая Каллас.

З часу повномасштабного вторгнення Росія різко збільшила виробництво озброєнь, проте, тепер можливості військово-промислового комплексу досягли межі. У 2023–2025 роках три основні галузі, до яких належить військова продукція, — виробництво “інших транспортних засобів та обладнання”, “комп’ютерів, електронних та оптичних виробів” і “готових металевих виробів” — збільшили випуск у 1,9–2,1 раза, свідчать дані Росстату. Однак у наступні три роки їхнє зростання буде значно повільнішим, прогнозує Мінекономрозвитку РФ.

ЄС розробляє новий механізм координації заходів у відповідь на російські диверсії та інші гібридні атаки на тлі попереджень від європейських посадовців про те, що Москва готує нові операції по всьому континенту.

17-річну агентку російської воєнної розвідки засудили до десяти років позбавлення волі за коригування російських атак по Чернігівщині. Суд визнав її винною у державній зраді, вчиненій в умовах воєнного стану.