США скоротять безпекову допомогу європейським країнам, котрі межують з Росією – FT
Джерело: Financial Times
Минулого тижня посадовці Пентагону повідомили європейським дипломатам, що США більше не фінансуватимуть програми навчань та оснащення військових у східноєвропейських країнах. Серед основних одержувачів цієї допомоги – Естонія, Латвія та Литва.
Мова про програму, за якою з 2018 по 2022 рік у регіон скерували 1,6 млрд доларів. Водночас програма Foreign Military Financing, що дозволяє купувати великі озброєння, зберігається.
Цей крок відповідає зусиллям Дональда Трампа стосовно “переоцінки та переорієнтації” іноземної допомоги і має спонукати європейські країни збільшити власні витрати на оборону.
Точна сума скасованого фінансування не відома, втім, мовитися може про сотні мільйонів доларів.
За даними FT, рішення пов’язане з політикою радника Пентагону Елбріджа Колбі, котрий прагне переорієнтувати ресурси на Індо-Тихоокеанський регіон і стримування Китаю.
Зауважується, що європейські урядовці були вражені цим повідомленням і нині намагаються отримати додаткові деталі від Вашингтона.
Додамо, 25 червня країни НАТО затвердили підсумкову декларацію за результатами саміту у Гаазі. Учасники саміту погодилися, що країни-члени Альянсу до 2035 року щорічно інвестуватимуть щонайменше 5% ВВП у безпекові потреби, зокрема у розвиток збройних сил, інфраструктури, інновацій та оборонної промисловості, як того раніше вимагав Дональд Трамп.
- НАТО, незадовго до інавгурації Дональда Трампа, взяло у США контроль над ППО Польщі. Це викликає питання про підхід нової адміністрації щодо альянсу та України.
- Винищувачі, що виконують завдання Балтійського повітряного патрулювання НАТО, протягом минулого тижня та 2 січня двічі підіймалися в небо для супроводження чотирьох російських військових літаків.
- В Естонії побоюються, що Кремль може спробувати захопити східні регіони країни, прикриваючись “захистом російської діаспори”, щоб спровокувати глобальний конфлікт із НАТО.
- Країни НАТО висловили “глибоко стурбованість” нещодавніми російськими атаками, що торкнулися Чехії, Естонії, Німеччини, Латвії, Литви, Польщі та Великої Британії.
В Ірані зафіксовано найдовше в історії спостережень загальнонаціональне відключення інтернету, яке триває вже понад 37 днів поспіль. Обмеження було запроваджено невдовзі після початку військового протистояння наприкінці лютого, що фактично відрізало країну від глобальних інформаційних потоків.
Представники культурної спільноти Мексики виступили з відкритим протестом проти планів передачі приватної колекції робіт Фріди Кало та Дієго Рівери Іспанії. Активісти вимагають від уряду чітких гарантій, що ці шедеври, які мають статус національного надбання, згодом повернуться на батьківщину.
Уряд Демократичної Республіки Конго офіційно підтвердив готовність приймати іноземних громадян, яких депортують зі Сполучених Штатів у межах нової домовленості з адміністрацією Трампа.
Проіранські бойовики здійснили дві нічні атаки на американські дипломатичні об’єкти в Іраку, посилюючи напруженість у регіоні. У Державному департаменті США заявили про неприпустимість використання іракської території для терористичних актів проти іноземних представництв.
Стратегічно важливий для РФ порт Усть-Луга відновив роботу терміналів після кількаденної зупинки, спричиненої ударами безпілотників. У суботу до завантаження нафти приступило перше спеціалізоване судно класу Aframax.