США скоротять безпекову допомогу європейським країнам, котрі межують з Росією – FT
Джерело: Financial Times
Минулого тижня посадовці Пентагону повідомили європейським дипломатам, що США більше не фінансуватимуть програми навчань та оснащення військових у східноєвропейських країнах. Серед основних одержувачів цієї допомоги – Естонія, Латвія та Литва.
Мова про програму, за якою з 2018 по 2022 рік у регіон скерували 1,6 млрд доларів. Водночас програма Foreign Military Financing, що дозволяє купувати великі озброєння, зберігається.
Цей крок відповідає зусиллям Дональда Трампа стосовно “переоцінки та переорієнтації” іноземної допомоги і має спонукати європейські країни збільшити власні витрати на оборону.
Точна сума скасованого фінансування не відома, втім, мовитися може про сотні мільйонів доларів.
За даними FT, рішення пов’язане з політикою радника Пентагону Елбріджа Колбі, котрий прагне переорієнтувати ресурси на Індо-Тихоокеанський регіон і стримування Китаю.
Зауважується, що європейські урядовці були вражені цим повідомленням і нині намагаються отримати додаткові деталі від Вашингтона.
Додамо, 25 червня країни НАТО затвердили підсумкову декларацію за результатами саміту у Гаазі. Учасники саміту погодилися, що країни-члени Альянсу до 2035 року щорічно інвестуватимуть щонайменше 5% ВВП у безпекові потреби, зокрема у розвиток збройних сил, інфраструктури, інновацій та оборонної промисловості, як того раніше вимагав Дональд Трамп.
- НАТО, незадовго до інавгурації Дональда Трампа, взяло у США контроль над ППО Польщі. Це викликає питання про підхід нової адміністрації щодо альянсу та України.
- Винищувачі, що виконують завдання Балтійського повітряного патрулювання НАТО, протягом минулого тижня та 2 січня двічі підіймалися в небо для супроводження чотирьох російських військових літаків.
- В Естонії побоюються, що Кремль може спробувати захопити східні регіони країни, прикриваючись “захистом російської діаспори”, щоб спровокувати глобальний конфлікт із НАТО.
- Країни НАТО висловили “глибоко стурбованість” нещодавніми російськими атаками, що торкнулися Чехії, Естонії, Німеччини, Латвії, Литви, Польщі та Великої Британії.
Тимчасові сили ООН у Лівані (UNIFIL) висловили протест через дії ізраїльської авіації поблизу кордону. Військові Ізраїлю розпилили невідому хімічну сполуку, змусивши миротворців зупинити роботу та сховатися у безпечні місця на дев’ять годин.
Група правозахисних та юридичних організацій розпочала судовий процес проти адміністрації Дональда Трампа. Позов стосується січневого указу, який фактично заблокував видачу віз для громадян понад сімдесяти держав світу.
У Палаті представників США 2 лютого розпочався розгляд законопроєкту для відновлення фінансування урядових установ після часткового “шатдауну”. Остаточне голосування заплановане на вівторок, що дозволить уникнути тривалих перебоїв у роботі ключових відомств, включаючи Пентагон.
Мер Портленда Кіт Вілсон вимагає негайного виведення федеральних агентів ICE зі свого міста. Причиною став розгін денної демонстрації, під час якого силовики застосували газ та гумові кулі проти мирних громадян.
Президент Володимир Зеленський повідомив про офіційне визнання іранського Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) терористичною організацією. Це рішення стало відповіддю на системну підтримку іранським режимом воєнної агресії та масоване використання безпілотників проти українських міст.