США виділять Україні $1,5 млрд на відновлення енергетики та гуманітарну допомогу

Джерело: The Guardian

Сполучені Штати надають Україні $1,5 млрд доларів на відновлення енергетичних об’єктів та гуманітарну допомогу.

З такою заявою на Саміті миру у Швейцарії виступила віцепрезидентка США Камала Гарріс.

За її словами, з цієї суми $500 млн доларів – це нове фінансування на енергетичну допомогу,

Ці $1,5 мільярда включають $500 мільйонів у вигляді нового фінансування енергетичної допомоги та перенаправлення $324 мільйони з раніше оголошених коштів на аварійний ремонт енергетичної інфраструктури. Ще частина суми – на інші потреби України.

“Ці зусилля допоможуть Україні зреагувати на останні атаки Росії на енергетичну інфраструктуру, підтримають ремонт та відновлення, підвищать стійкість України до перебоїв в енергопостачанні та стануть підґрунтям для відновлення і розширення енергосистеми України”, – мовиться у заяві Гарріс.

Віцепрезидентка США також оголосила про надання понад $379 млн на гуманітарну допомогу від Держдепу та Агенства США з міжнародного розвитку для допомоги біженцям та іншим людям, які постраждали внаслідок війни.

Ці кошти будуть спрямовані на продовольчу допомогу, медичні послуги, відновлення житла, водопостачання тощо.

Україна отримала ще 4,36 млрд євро від Європейського Союзу в межах Ukraine Support Loan. Кошти спрямують на пріоритетні бюджетні видатки та першочергові потреби Сил оборони.

Два з трьох танкерів із російським дизельним паливом, які прямували до США в межах домовленостей президента Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним, змінили курс. Це поставило під загрозу угоду про закупівлю та імпорт пального з Росії.

НАБУ і САП викрили злочинну організацію, яка займалась продажем наркотиків, шахрайськими колцентрами, катуванням людей та іншими злочинами, а для безперешкодної роботи давала хабарі високопосадовцям правоохоронних органів.

Унаслідок російського авіаудару по школі в селищі Комишуваха Запорізької області загинули щонайменше 40 людей. Ще понад 30 осіб можуть залишатися під завалами.

Російсько-українська війна та наростаюча агресія Москви змусили НАТО змінити підхід до захисту своїх територій. Десятиліттями оборона Європи будувалася на запобіганні просуванню радянських чи російських військ у разі перетину кордонів альянсу. Втім, нині стратеги НАТО вважають, що цього замало. Під керівництвом верховного головнокомандувача сил НАТО в Європі Алексуса Гринкевича розроблено активні заходи на випадок вторгнення – удари по військових базах, складах, шляхах постачання та промислових об’єктів далеко за лінією фронту, на території самої Росії.