США виділяють майже $30 млрд на збільшення виробництва Tomahawk
Джерело: Reuters
США уклали семирічний контракт із компанією Raytheon на $22,9 млрд для збільшення виробництва крилатих ракет Tomahawk. У межах угоди щорічний випуск має зрости до понад 1000 ракет.
Контракт передбачає розширення виробничих потужностей, зміцнення ланцюгів постачання та скорочення термінів виготовлення далекобійного озброєння, повідомив Пентагон.
Нині Raytheon виробляє близько 60 ракет Tomahawk на рік. Після реалізації угоди компанія має суттєво наростити темпи виробництва.
Tomahawk є однією з основних далекобійних високоточних систем США. Ракети здатні уражати цілі на відстані понад 1000 км і можуть запускатися з кораблів та підводних човнів для атак по наземних об’єктах.
У Пентагоні заявили, що угода допоможе швидше поповнювати запаси озброєнь американських військових. США активно використовували та передавали значні обсяги зброї союзникам, що посилило потребу у відновленні запасів високоточного озброєння та засобів протиповітряної оборони.
Окремо Вашингтон укладає довгострокові контракти з найбільшими оборонними компаніями, щоб стимулювати інвестиції у нові виробничі лінії та обладнання. Раніше американські військові також підписали угоди щодо збільшення виробництва компонентів для ракет-перехоплювачів Patriot і THAAD.
Раніше заступник міністра оборони США Стів Файнберг закликав великі американські оборонні компанії прискорити виробництво та постачання ключових систем озброєнь на тлі занепокоєння щодо нестачі та прогалин, котрі загострилися через війну з Іраном.
У листі від 5 серпня, який отримало агентство Bloomberg, Файнберг звернувся до низки оборонних компаній, зокрема Boeing, Lockheed Martin та RTX Corporation.
Цикли розробки, які тривають роками, є неприйнятними. Ми маємо суттєво прискорити графіки наших програм і зараз розширити виробничі потужності, — написав заступник глави Пентагону.
Міністерство оборони США планує прискорити або збільшити закупівлі за критично важливими програмами. Серед них — системи спостереження, датчики та перехоплювачі протиповітряної оборони, а також системи стеження за ракетами.
Побоювання щодо стану запасів озброєнь посилилися на тлі війни з Іраном.
Президент США Дональд Трамп заперечив, що країна має нестачу боєприпасів, запевнивши, що Вашингтон мають “величезні запаси”. Водночас він визнав, щодо окремих систем ситуація є “трохи складнішою”, і їхнє постачання відбувається щодня.
У листі Файнберг також звернув увагу на потреби, котрі не пов’язані безпосередньо з війною з Іраном. Серед них — супутниковий зв’язок і системи протиповітряної оборони нового покоління.
Окремим пріоритетом посадовець назвав програму Next Generation Interceptor компанії Lockheed Martin, яка спрямована на захист США від міжконтинентальних балістичних ракет.
Довідка. Tomahawk — американська багатоцільова високоточна дозвукова крилата ракета великої дальності. Є основною стратегічною та тактичною крилатою ракетою ВМС США, розробленою для ураження важливих наземних цілей, захищених об’єктів та кораблів.
Дальність польоту: від 1600 до 2500 км (залежно від модифікації). Висота польоту: гранично мала, з оминанням рельєфу місцевості (невидима для багатьох радарів). Швидкість: дозвукова (близько 880 км/год).
- Міністр оборони США Піт Гегсет під час телефонної розмови на початку місяця повідомив міністру оборони Японії Шінджіро Коїдзумі про можливі затримки у постачанні американських крилатих ракет Tomahawk для японської сторони.
- За даними медіа, армія США використала значну частину свого арсеналу високоточних ракет далекої дальності під час війни з Іраном. Переважно мовиться про ракети класу “земля-земля” ATACMS та PrSM. За словами двох джерел Reuters, США використали “практично всю” цю зброю.
- Трамп заявив, що нові переговори з Тегераном стануть останньою можливістю укласти угоду та уникнути посилення американських ударів. Першим етапом він назвав відкриття Ормузької протоки, а другим – розв’язання питання ядерної програми Ірану.
Північноатлантичний альянс розробив кілька сценаріїв дій у разі нападу Росії на Естонію, Латвію чи Литву. Основна мета — зупинити наступ і послабити російські сили.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс заявив, що Росія вже веде гібридну війну проти європейських країн, котрі підтримують Україну. Мовиться про диверсії, провокації та шпигунство.
Уряд Італії наразі не бачить жодних ознак того, що Росія могла бути причетна до вибуху на заводі боєприпасів KNDS у Коллеферро поблизу Рима. Міністр оборони Гвідо Крозетто заявив, що на цьому етапі інцидент виглядає як внутрішня проблема підприємства.
Прем’єр-міністр Чехії Андрей Бабіш вибачився після того, як під час походу на Лису гору зірвав кілька квітів у природоохоронній зоні. Він заявив, що готовий сплатити штраф, якщо з’ясується, що порушив закон.
Президент США Дональд Трамп пригрозив військовими діями проти Оману, якщо країна перешкоджатиме американській блокаді іранських суден в Ормузькій протоці.