США знімуть санкції з іранської нафти на танкерах – Бессент
Джерело: Reuters
США вже незабаром можуть скасувати санкції проти іранської нафти на танкерах, аби об допомогти збільшити світові запаси та знизити ціни, заявив у четвер міністр фінансів США Скотт Бессент.
Найближчими днями ми можемо скасувати санкції на іранську нафту у морі. Це близько 140 мільйонів барелів, – зазначив Бессент.
Міністр зауважив, що додавання санкційної іранської нафти до світових постачань допоможе стримати ціни на нафту протягом наступних 10-14 днів. Нині ціни протягом минулих двох тижнів перевищували 100 доларів за барель, оскільки Іран закрив Ормузьку протоку для судноплавства.
Нещодавно Міністерство фінансів США зробило аналогічний крок, дозволивши продаж російської нафти, що перебуває під санкціями та застрягла в танкерах, що додало 130 мільйонів барелів до світових запасів.
Міністр фінансів додав, що США також можуть односторонньо випустити нафту зі стратегічних резервів у рамках своєї стратегії втручання. Він уточнив, що адміністрація не втручається у ринки нафтових ф’ючерсів, натомість створює пропозицію нафтою, що знаходиться на танкерах.
Зауважимо, рух через протоку, через яку зазвичай проходить п’ята частина світового постачання нафти, був серйозно обмежений з початку близькосхідного конфлікту два тижні тому. Втім, сам Іран постачає нафту через протоку майже в тих самих обсягах, що й до війни, заробляючи вкрай необхідні кошти для підтримки своєї економіки та військових зусиль.
Аналітики Kpler підрахували, що від початку бойових дій Іран зміг експортувати близько 12 млн барелів нафти. Оцінки морського розвідувального агентства TankerTrackers ще вищі — 13,7 млн барелів станом на середину минулого тижня. Це означає, що в умовах повномасштабної війни Іран відвантажує приблизно 1 млн барелів нафти на добу. Для порівняння: у 2025 році середній показник становив 1,69 млн барелів на добу.
Водночас реальні обсяги іранського експорту можуть бути ще більшими. Тегеран активно використовує тактику так званого “тіньового флоту”: танкери вимикають транспондери або передають хибні координати. За даними аналітичної групи Windward, у п’ятницю біля термінала на острові Kharg Island працювали шість супертанкерів із вимкненими датчиками.
Крім того, Іран підготувався до війни заздалегідь. Тегеран вивів значні обсяги нафти у море ще до початку бойових дій. За оцінками аналітичної компанії Vortexa, вже у січні у світовому океані перебувало близько 170 млн барелів іранської нафти, що очікувала на покупців. У лютому Іран також форсував відвантаження з острова Харк до 2,04 млн барелів на добу.
Втім, попри тактичні успіхи, у довгостроковій перспективі позиції Ірану залишаються вразливими. Тегеран потребує Ормузької протоки більше, ніж його сусіди. Іран практично не має сухопутних маршрутів для експорту нафти, тоді як Саудівська Аравія може перенаправити потоки через порт Янбу на Червоному морі, а ОАЕ — через порт Фуджейра в Оманській затоці, минаючи небезпечну зону.
Раніше президент США Дональд Трамп перерахував Китай, Францію, Японію, Південну Корею та Велику Британію як країни, котрі, як він сподівається, спрямують військові кораблі до протоки. Своєю чергою, видання The Wall Street Journal з посиланням на американських посадовців інформувало, що адміністрація Трампа планує вже цього тижня оголосити, що кілька країн домовилися сформувати коаліцію для супроводу безпечного проходу суден через раніше заблоковану Ормузьку протоку.
- За даними медіа, Пентагон і Рада національної безпеки США під час планування військової операції значно недооцінили готовність Ірану закрити Ормузьку протоку.
- Новий верховний лідер Ірану аятола Моджтаба Хаменеї оголосив, що Ормузька протока залишатиметься закритою як “інструмент тиску”.
Президент Польщі Кароль Навроцький висловив сподівання, що США остаточно затвердять плани щодо створення постійної військової бази в Польщі. Якщо це відбудеться, вона отримає назву “Форт Трамп” (Fort Trump). Про це він заявив у кулуарах засідання Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку.
У Києві внаслідок атаки російських безпілотників постраждали восьмеро людей. У лікарні помер чоловік, який отримав тяжкі поранення.
23 вересня російські дрони продовжили атакувати Київ. Внаслідок обстрілів зафіксували пошкодження АЗС “Укрнафти” у двох районах столиці. Це вже шостий удар по цивільній інфраструктурі компанії за останні тижні.
22 вересня та в ніч на 23 вересня підрозділи Сил оборони України уразили низку важливих об’єктів російського агресора.
Уночі 23 вересня російські окупанти атакували вантажне судно під прапором Антигуа і Барбуди в акваторії Чорного моря. Унаслідок удару загинув капітан судна.