Станція «Академік Вернадський» увійде до міжнародної мережі полярних досліджень
Джерело: Національний антарктичний науковий центр
Станція “Академік Вернадський” та криголам “Ноосфера” увійдуть до міжнародної мережі інфраструктур для полярних досліджень у межах виграного проєкту в програмі Європейського Союзу “Горизонт Європа”.
Зазначається, НАНЦ і ще 49 полярних організацій виграли проєкт “POLARIN: POLAr Research Infrastructure Network” у програмі ЄС “Горизонт Європа”.
Як поінформували у НАНЦ, завдяки участі у проєкті станція “Академік Вернадський” та криголам “Ноосфера” увійдуть до міжнародної мережі інфраструктур для полярних досліджень, що дозволить Україні залучити додаткові кошти в антарктичну програму, а українським вченим – використовувати полярні станції, судна, бази даних інших країн та брати участь у важливих наукових ініціативах. Це передбачено проєктом “POLARIN: POLAr Research Infrastructure Network”, який виграв конкурс у програмі ЄС “Горизонт Європа”.
У проєкті беруть участь Національний антарктичний науковий центр, усі оператори полярних досліджень ЄС, а також відповідні оператори Чилі, Канади, США, Великої Британії та інших країн. Загалом це 50 організацій та 79 об’єктів інфраструктури в обох полярних регіонах – Арктиці та Антарктиці. Зокрема 38 дослідницьких станцій, 12 суден, 18 обсерваторій, 4 репозитарії, 7 баз даних.

Фото: НАНЦ
За словами директора НАНЦ Євгена Дикого, “ми бачимо, як стрімко Арктика та Антарктика втрачають льодовий покрив через глобальне потепління та господарське втручання людини”.
“Щоб вчені могли всебічно вивчати та прогнозувати такі процеси, їм треба ширший доступ до полярних інфраструктур. Тобто, дослідник не має бути обмежений даними лише тієї локації, де знаходиться станція його країни, а повинен мати доступ до різних точок спостережень для отримання більшої кількості інформації та її порівняння”, – наголосив очільник НАНЦ.
Також він пояснив, що “саме це й передбачає проєкт “POLARIN”: щоб кожен учасник консорціуму міг використати для своїх досліджень інфраструктуру інших учасників. Також це можуть бути колаборації кількох організацій для спільних досліджень складних проблем”.
При цьому Дикий зауважив, що “POLARIN” розрахований на 2 роки (2024-2025) і має загальний бюджет майже 14,6 млн євро. З них понад півмільйона євро передбачені для України: щоб забезпечити доступ вчених до іноземних інфраструктур, а також покрити витрати з доступу закордонних дослідників до українських об’єктів.
“Це дозволить нам залучити додаткові кошти на розвиток міжнародного співробітництва, адже, як відомо, в умовах війни науковий бюджет нашої країни дуже обмежений, і кошти витрачаються лише на нагальні базові потреби. Тож ми активно шукаємо додаткові можливості для підтримки української антарктичної програми”, – підкреслив очільник НАНЦ.
Окрім спільного використання інфраструктур, в проєкті передбачено обмін даними та тренінги для молодих науковців.
Офіційне підписання договору з ЄС щодо реалізації “POLARIN” заплановано на листопад.
Як нагадали в центрі, раніше проєкт за участі НАНЦ “Полярні регіони в системі планети Земля: роль місцевих та регіональних полярних процесів у зміні полярного клімату та глобальної кліматичної системи” (PolarRES) переміг у конкурсі програми ЄС “Горизонт 2020”.
- У небі над полярною станцією “Академік Вернадський” українські вчені зафіксували одразу два рідкісні явища: рожеві “НЛО” та перламутрові хмари.
Верховний суд Бразилії більшістю голосів визнав колишнього президента Жаїра Болсонару винним у підготовці державного перевороту з метою утримання влади після поразки на виборах 2022 року. Це рішення стало історичним, адже Болсонару – перший експрезидент країни, засуджений за посягання на демократичні інституції.
Нове дослідження, проведене вченими з університетів Тюбінгена та Вюрцбурга, показало, що повсякденні речовини, зокрема кофеїн, можуть впливати на ефективність антибіотиків у боротьбі з бактеріями, зокрема Escherichia coli (E. coli).
Російське Міністерство закордонних справ звернулося до Польщі із закликом скасувати рішення про закриття всіх пунктів пропуску на кордоні з Білоруссю. Варшава ухвалила це рішення з опівночі 12 вересня у зв’язку з початком спільних російсько-білоруських навчань “Захід-2025”. У відомстві заявили, що Польща має “задуматися про наслідки та переглянути крок, який шкодить міжнародним партнерам і вдарить по власному бізнесу”.
Президент США Дональд Трамп відреагував на інцидент із російськими безпілотниками, які в ніч на 10 вересня порушили повітряний простір Польщі. За словами Трампа, подібні дії можуть бути наслідком помилки, однак сама ситуація викликає занепокоєння.
Білий дім вживає додаткових заходів безпеки для захисту президента США Дональда Трампа після вбивства консервативного активіста Чарлі Кірка.