На станції «Академік Вернадський» зафіксували рожеві «НЛО» і перламутрові хмари
Джерело: Національний антарктичний науковий центр
У небі над полярною станцією “Академік Вернадський” українські вчені зафіксували одразу два рідкісні явища: рожеві “НЛО” та перламутрові хмари.
“Мрія полярного метеоролога – спостерігати за один день одразу кілька явищ, які дуже рідкісні чи взагалі не трапляються в наших краях. Таке “комбо” якраз нещодавно випало українським метеорологам на “Вернадському”, – йдеться у повідомленні.
Зранку на небі з’явилися сочевицеподібні (лентикулярні) хмари. Це овальні хмари, витягнуті по горизонталі, з рівними чітко окресленими краями. Вони мають яскравий білий колір, іноді з різнокольоровим сяянням, і часто накладаються одна на одну, неначе стос тарілок.
“Тож наші полярники жартують, що це антарктичні НЛО, адже вони схожі на космічний корабель прибульців”, – прокоментували метеорологи.
До того ж, через особливості утворення сочевицеподібні хмари не рухаються, а неначе “зависають” в одній точці. Тож, поки вони висіли над “Вернадським”, сонце опустилося до горизонту, підсвітивши небо в рожевий колір.
Пополудні на небосхилі проявилися перламутрові хмари. Вони дуже тонкі, тож на тлі розсіяного світла їх фактично не видно. А от під час заходу сонця, коли воно опускається на кілька градусів нижче горизонту, світло відбивається від кристаликів льоду в хмарах таким чином, що виникає оптичний ефект іризації. Він якраз і “фарбує” хмари в різні кольори.
Як зазначається, і сочевицеподібні, і перламутрові хмари навіть в Антарктиді можна побачити нечасто. Для цього потрібні специфічні погодні умови, які бувають здебільшого взимку. Крім того, для формування обох видів хмар потрібні перешкоди, які оминатиме потік повітря, – зазвичай гірські хребти.
Однак, відзначили вчені, ці хмари належать до різних шарів атмосфери: сочевицеподібні, як і більшість хмар, живуть у вологій тропосфері й складаються переважно з води, а перламутрові – у сухій стратосфері й складаються з кристаликів льоду.
“Тож мрія метеорологів 28-ї УАЕ вже частково здійснилася. Чому частково? Бо вони ще чекають на білу веселку, міражі, паргелій та інші цікаві явища”, – додали у науковому центрі.
- 12 липня Європарламент схвалив суперечливий законопроєкт, метою якого є охорона природи та підтримання біологічної різноманітності в ЄС. Підтримали закон 336 європарламентарів, тоді як 300 проголосували проти, натомість 13 утримались.
Триває 1015-та доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) перевищили 747 тисяч осіб.
4 грудня відзначають Міжнародний день гепарда та Міжнародний день банків. Християни сьогодні вшановують великомученицю Варвару.
За даними синоптиків у середу, 4 грудня, в Україні очікується суха погода.
3 грудня президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган під час телефонної розмови з главою РФ Володимиром Путіним обговорив нинішню ситуацію у Сирії. Він заявив, що Анкара, підтримуючи територіальну цілісність Сирії, прагне “справедливого та довгострокового врегулювання”.
Сполучені Штати Америки спорядять Україні три різних типи систем дистанційного мінування, зокрема протипіхотних мін у межах анонсованого пакету військової допомоги.