Стефанішина: До саміту НАТО у липні Україна та США можуть підписати безпекову угоду
Джерело: Ольга Стефанішина у коментарі “Укрінформ”
На полях Мюнхенської безпекової конференції, відповідаючи на запитання про ймовірність підписання угоди Україна-США на липневому саміті НАТО, віцепрем’єрка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина припустила, що безпекову угоду Україна та США можуть підписати ще до саміту НАТО у липні.
Україна і США можуть підписати безпекову угоду і до ювілейного саміту НАТО у Вашингтоні в липні. Однак, наразі українська сторона фокусується на голосуванні Конгресом за пакет допомоги.
Відповідні переговори проводилися на рівні заступника керівника Офісу Президента Ігоря Жовкви. Як ви знаєте, Андрій Єрмак підтримує постійний зв’язок з Джейком Салліваном. Тобто з тактичного погляду переговори проведені, стратегічно ухвалена декларація. Це рішення може бути ухвалене раніше, — зазначила Стефанішина.
Віцепрем’єрка пояснила, що уся увага української сторони зосереджена на більш нагальних проблемах. Зокрема мовиться про рішень щодо збройової підтримки, яких потребує український народ і українські воїни заради виживання.
Зауважимо, 12 липня 2023 року на саміті НАТО у Вільнюсі країни G7 погодили спільну декларацію стосовно “гарантій безпеки” для України. У документі наголошується, що лідери підтверджують непохитну відданість стратегічній меті збереження вільної, незалежної, демократичної та суверенної України в межах її міжнародно визнаних кордонів, здатної захистити себе та стримати майбутню агресію.
Лідери G7 зазначили, що інші країни, які бажають зробити свій внесок у ці зусилля, спрямовані на забезпечення вільної, сильної, незалежної та суверенної України, можуть приєднатися до цієї Спільної декларації в будь-який час.
Раніше Україна розпочала переговори зі Сполученими Штатами Америки відносно двосторонньої угоди про надання безпекових гарантій.
Також 19 жовтня 2023 року Україна розпочала перший раунд переговорів із Францією стосовно укладення двосторонньої угоди про гарантії безпеки. Наразі сторони узгодили порядок координації стосовно питання безпекових гарантій на найближчий час.
28 листопада 2023 року Україна розпочала перший раунд консультацій з Італією стосовно укладення двосторонньої угоди про безпекові гарантії, як це передбачено Спільною декларацією G7 про безпекову підтримку.
- Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Північна Македонія приєдналась до декларації “Великої сімки” щодо підтримки гарантій безпеки для України.
- Греція приєдналась до декларації “Великої сімки” про підтримку України.
- Прем’єр-міністр Латвії Кріш’яніс Каріньш зазначив, що країна приєдналася до декларації “Великої сімки” про підтримку України.
- 12 липня Данія, Фінляндія, Ісландія, Норвегія та Швеція спільно заявили, що долучаються до декларації країни G7 стосовно гарантій безпеки для України.
- 21 грудня 2023 року провели черговий раунд консультацій із Німеччиною щодо укладення двосторонньої угоди про надання Україні безпекових гарантій.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.