«Стерті з лиця землі»: у Києві відкрили виставку про українські міста, зруйновані війною
Джерело: Міністерство культури та інформаційної політики України
Сьогодні, 15 листопада, у Києві відкрили вуличну фотовиставку про українські міста, зруйновані внаслідок повномасштабної війни Росії проти України.
Відтак, на Контрактовій площі Український інститут національної пам’яті презентував фотовиставку “Стерті з лиця землі”, де зафіксовано населені пункти України, які зазнали найбільших руйнувань внаслідок повномасштабного вторгнення. Зокрема, Попасна, Мар’їнка, Соледар і Бахмут.
Зображення: Мінкульт
“Створюючи цю виставку, ми хочемо нагадати українському суспільству і світові про злочини, які вчиняються на українській землі”, – зазначив в. о. голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.
Він зауважив, що зруйнованих населених пунктів з плином війни ставатиме тільки більше й наголосив, що завдання українців – допомагати Збройним силам зупинити злочини Російської Федерації.
Зображення: Мінкульт
Внаслідок бойових дій, ракетних, бомбових та артилерійських обстрілів і тактики “випаленої землі”, яку свідомо використовує Росія, кількість повністю чи майже повністю знищених міст і сіл обчислюється вже десятками. Частина з них розташована на тимчасово окупованій території, тож після деокупації ситуація може виявитися ще трагічнішою.
Фотоматеріали для виставки надали воєнні фотографи Костянтин і Влада Ліберови, пресслужби 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”, 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади, 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, а також фотокореспонденти українських медіа.
“До повномасштабного вторгнення ми займалися весільними фотозйомками та навчали фотографувати інших людей. Зараз ми їздимо по фронту і дивимось на весь цей жах. Більшість фотографій зроблено за останні пів року. Ми хочемо, щоб пам’ять про всі ці жахіття зберігалась”, – сказав фотограф Костянтин Ліберов.
Зображення: Мінкульт
- У Києві відкрилась мультимедійна історична виставка “[Не]знищен[н]і“, присвячена репресіям проти української інтелігенції початку ХХ століття.
- 14 вересня у виставковому центрі на території Національного музею історії України у Другій світовій війні в експозиції “Україна – розп’яття” відкрилась виставка матеріалів, що свідчать про злочини Росії проти українських журналістів.
- 1 серпня, до річниці початку битви за Бахмут у Бабиному Яру відкрилася виставка “Бахмут – обличчя геноциду 1942-2022”.
Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.
У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.
Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.
До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.
У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.