«Стерті з лиця землі»: у Києві відкрили виставку про українські міста, зруйновані війною
Джерело: Міністерство культури та інформаційної політики України
Сьогодні, 15 листопада, у Києві відкрили вуличну фотовиставку про українські міста, зруйновані внаслідок повномасштабної війни Росії проти України.
Відтак, на Контрактовій площі Український інститут національної пам’яті презентував фотовиставку “Стерті з лиця землі”, де зафіксовано населені пункти України, які зазнали найбільших руйнувань внаслідок повномасштабного вторгнення. Зокрема, Попасна, Мар’їнка, Соледар і Бахмут.
Зображення: Мінкульт
“Створюючи цю виставку, ми хочемо нагадати українському суспільству і світові про злочини, які вчиняються на українській землі”, – зазначив в. о. голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.
Він зауважив, що зруйнованих населених пунктів з плином війни ставатиме тільки більше й наголосив, що завдання українців – допомагати Збройним силам зупинити злочини Російської Федерації.
Зображення: Мінкульт
Внаслідок бойових дій, ракетних, бомбових та артилерійських обстрілів і тактики “випаленої землі”, яку свідомо використовує Росія, кількість повністю чи майже повністю знищених міст і сіл обчислюється вже десятками. Частина з них розташована на тимчасово окупованій території, тож після деокупації ситуація може виявитися ще трагічнішою.
Фотоматеріали для виставки надали воєнні фотографи Костянтин і Влада Ліберови, пресслужби 93-ї окремої механізованої бригади “Холодний Яр”, 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади, 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, а також фотокореспонденти українських медіа.
“До повномасштабного вторгнення ми займалися весільними фотозйомками та навчали фотографувати інших людей. Зараз ми їздимо по фронту і дивимось на весь цей жах. Більшість фотографій зроблено за останні пів року. Ми хочемо, щоб пам’ять про всі ці жахіття зберігалась”, – сказав фотограф Костянтин Ліберов.
Зображення: Мінкульт
- У Києві відкрилась мультимедійна історична виставка “[Не]знищен[н]і“, присвячена репресіям проти української інтелігенції початку ХХ століття.
- 14 вересня у виставковому центрі на території Національного музею історії України у Другій світовій війні в експозиції “Україна – розп’яття” відкрилась виставка матеріалів, що свідчать про злочини Росії проти українських журналістів.
- 1 серпня, до річниці початку битви за Бахмут у Бабиному Яру відкрилася виставка “Бахмут – обличчя геноциду 1942-2022”.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 13 березня. З початку доби відбулося 129 бойових зіткнень.
Служба зовнішньої розвідки України отримала дані про плани Кремля розширили флот танкерів, котрі транспортують нафту під прапором РФ. Відповідне рішення продиктоване дедалі частішими прецедентами затримань танкерів “тіньового флоту” РФ європейськими країнами та США.
12 березня у Бухаресті президенти України та Румунії – Володимир Зеленський і Нікушор Дан – підписали три міждержавні документи. Йдеться про рамкову домовленість щодо співпраці в енергетичній сфері, спільну заяву про виробництво оборонної продукції, а також декларацію про встановлення стратегічного партнерства між Україною та Румунією.
Доходи Росії від експорту нафти у лютому скоротилися до найнижчого рівня з часів повномасштабного вторгнення в Україну. Поки західні санкції обмежують продажі та змушують до більших знижок, Київ, своєю чергоб, продовжує атаки на нафтову інфраструктуру Крелмя, повідомило Міжнародне енергетичне агентство у щомісячному огляді ринку.
У рамках зниження наступального потенціалу російського агресора 11-го та у ніч на 12 березня підрозділи Сил оборони України завдали серії уражень по військових об’єктах противника.