Стійки до антибіотиків бактерії становлять нову світову загрозу

Джерело: Bild

Науковці прогнозують, що до 2050 року від антибіотикорезистентності до багатьох інфекцій, можуть померти понад 39 млн осіб у ​​всьому світі.

Вже зараз лише в ЄС щороку гинуть 35 тис осіб від інфекцій, спричинених стійкими патогенами.

Відкриття пеніциліну минулого століття призвело до різкого зростання тривалості життя людини. Завдяки першому антибіотику люди можуть жити на 30 років довше. Однак, нині людство ризикує знову програти цю боротьбу. Дедалі більше бактерій стають стійкими до антибіотиків, а нових препаратів дуже мало.

Президент Товариства інфекційної терапії імені Пауля Ерліха, Матіас Плець, цього тижня заявив, що ефективність антибіотиків під загрозою: “Ми перебуваємо на межі втрати досягнень сучасної медицини і повертаємось в епоху до відкриття пеніциліну”.

Мікробіолог Івонн Маст, котра працює у Лейбніц-Інституті DSMZ (Німецька колекція мікроорганізмів та клітинних культур) підтверджує: “Антибіотики були найбільшим досягненням медицини. Виникнення все більшої кількості стійких бактерій і нестача нових антибіотиків – це серйозна загроза”.

Нещодавнє дослідження показало, що до 2050 року від інфекцій, спричинених антибіотикорезистентними мікроорганізмами, можуть померти понад 39 млн людей у ​​всьому світі. Вже зараз в одному лише Європейському Союзі щороку гинуть 35 000 осіб від інфекцій, спричинених стійкими патогенами.

Професор інтенсивної терапії Франк Брункхорст (університетська клініка Єни) назвав основні причини цих змін в інтерв’ю Bild: “По-перше, в амбулаторній практиці все ще дуже часто призначають антибіотики. По-друге, з відновленням міжнародних поїздок після пандемії до нас надходить безліч резистентних бактерій. Особливо високі рівні стійкості спостерігаються у таких країнах, як Греція, Португалія, Туреччина, а також Індія та інші країни Азії. Людей треба попереджати: якщо хтось привезе з відпустки таку бактерію і заразить нею, наприклад свого хворого дідуся, це може стати для нього смертельним”.

У багатьох випадках прийом антибіотиків не потрібен, наголошують фахівці. Наприклад, майже при всіх інфекціях дихальних шляхів. Вони зазвичай викликаються вірусами, проти яких антибіотики неефективні. Особливо часто діти із застудою отримують надмірну кількість ліків. Також антибіотики дуже легко призначають при інфекціях сечових шляхів, таких як цистит, хоча в більшості випадків це не потрібно.

Нестача нових антибіотиків посилює кризу. З 2017 року було схвалено лише 12 нових антибіотиків.

Професор Івонн Маст зазначає, що шлях від відкриття нової речовини до її застосування тривалий і дорогий.

Особливо клінічні дослідження потребують великих витрат. Лише одна з приблизно 5000 речовин сягає стадії комерційного використання, на це йде від 8 до 15 років, а вартість розробки становить від 100 мільйонів до 2 мільярдів євро. Через несприятливе співвідношення витрат і прибутку промисловість поступово йде з галузі розробки та досліджень антибіотиків. Доходи від інвестицій в антибіотики є значно нижчими, ніж від інших медикаментів, — каже він. — Нам терміново потрібно більше фінансування в цій галузі, наприклад, більше грантів та швидші рішення. Технології вже є. Але коштів надто мало. Як і в багатьох інших сферах, нас можуть обігнати країни, такі як Китай, які набагато більше інвестують у цю сферу.

Професор Брункхорст стверджує: “Для політиків це величезне завдання – повернути виробництво антибіотиків до Німеччини та Європи. Сьогодні у нас не виробляється жодного препарату, все надходить з Індії чи Китаю”. Тобто, країни Європи повністю залежать від цього.

Раніше повідомляли, що результати нового дослідження засвідчили, що до 2050 року так звані супербактерії, стійкі до існуючих антибіотиків, можуть вбити понад 39 млн людей.

• У дитинстві порушення мікробіому кишечника внаслідок прийому антибіотиків може призводити до підвищеної агресивності в майбутньому. Вчені встановили, що зміни в кишкових бактеріях можуть впливати на гени, пов’язані з агресивною поведінкою.
• Згідно з дослідженням, яке свідчить про те, що соціальні обмеження під час карантину Covid-19 мали вплив на старіння мозку, дівчата-підлітки страждають швидше, ніж хлопці.