Стратегія морської безпеки України: у ВМС озвучили деталі
Джерело: Олексій Неїжпапа/Facebook
18 липня командувач Військово-морських сил ЗСУ віцеадмірал Олексій Неїжпапа заявив, що Стратегія морської безпеки в майбутньому дозволить перетворити країну на потужну морську та річкову державу.
Неїжпапа назвав затвердження Стратегії дуже важливим кроком на шляху розбудови країни як морської держави, а не просто держави біля моря.
Він нагадав, що подібні Стратегії або їх аналоги успішно реалізовуються багатьма провідними країнами.
В Україні над розробкою власної Стратегії морської безпеки спільно працювали представники багатьох міністерств та державних установ, наукових закладів, профільних громадських організацій, група провідних українських експертів цього напрямку. Вагомий внесок у розробку зазначеного документу, зокрема щодо питань зміцнення безпеки у Азово-Чорноморському регіоні, зробили й представники національних ВМС.
Початковий варіант Стратегії морської безпеки завадило затвердити широкомасштабне вторгнення РФ в Україну. Водночас бойовий досвід дозволив внести в цей документ необхідні зміни у документ.
Командувач ВМС пояснив, що Стратегія визначає Україну, як морську державу, котра здійснює протидію неспровокованій широкомасштабній збройній агресії, безпідставно розв’язаній РФ, зокрема з морських напрямків у Чорному і Азовському морях.
Документ проголошує, що відновлення контролю України над тимчасово окупованими територіями, морським узбережжям, власними морськими просторами, а також гарантування безпеки морських шляхів є “життєво важливим для існування, забезпечення воєнно-політичної та економічної стабільності і розвитку Української держави”.
Переконаний, що реалізація Стратегії морської безпеки України дозволить нам у майбутньому перетворити Україну на потужну морську і річкову державу, розбудувати її військово-морський потенціал, достатній для стримування потенційних агресорів з морських та річкових напрямків, відновити й успішно розвивати морський та річковий потенціал України, – додав командувач ВМС.
Зауважимо, 17 липня президент Володимир Зеленський підписав указ, яким ввів у дію рішення Ради національної безпеки і оборони щодо нової Стратегії морської безпеки України.
Додамо, що 6 липня Зеленський анонсував розробку нової стратегії України на морі.
2 липня президент обговорив з майбутнім генсеком НАТО Марком Рютте взаємодію України з Північноатлантичним альянсом.
Раніше командувач ВМС України, віцеадмірал Олексій Неїжпапа повідомив, що через атаки Києва, Чорноморський флот Росії переніс майже всі свої боєздатні кораблі з окупованого Криму до інших місць. Це зробило головний військово-морський центр РФ неефективним.
Зокрема українські ракети та морські безпілотники завдали серйозної шкоди базі в Севастополі. Ця база є логістичним центром, виконує важливі функції для Росії, включаючи ремонт, технічне обслуговування, навчання та зберігання боєприпасів.
Також Україна знищила або пошкодила 27 російських військових кораблів, зокрема п’ять через підрив на морських мінах. Чорноморський флот нині здебільшого використовується для логістики, контролю над прибережною територією та запуску ракет “Калібр” по Україні.
- Колишній директор ЦРУ та екскомандувач коаліціями під проводом США в Іраку та в Афганістані генерал Девід Петреус став співавтором книжки “Конфлікт: еволюція ведення війни з 1945 року до України”. У ній, зокрема. розповідається, чому контрнаступ ЗСУ 2023 року не приніс очікуваних результатів.
- За оцінками Інституту вивчення війни, Росія цілеспрямовано розміщує військові об’єкти поблизу цивільних районів у тимчасово окупованому Криму, намагаючись стримати українські удари.
- 23 червня на пляж Учкуївка у тимчасово окупованому Криму впали уламки ракети. Окупаційна влада заявила про чотирьох загиблих осіб, та понад 150 поранених. Спершу Росія заявила, що збила українську ракету ATACMS. Однак, згодом Москва відмовилася від цієї версії та звинуватила Київ у “навмисній атаці” на пляж.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський наголосив, що пишається польським судом, котрий днями постановив, “що саботаж проти загарбника не є злочином”. Так він зреагував на обурення глави МЗС Угорщини Петера Сіярто стосовно того, що за його словами, польський суд “випустив терориста”, підозрюваного у підриві Nord Stream 2.
Міністерство оборони Росії починає економити будівельні матеріали та папір через проблеми з бюджетом. Як повідомив джерело, близьке до міністерства, мова про впровадження інструментів “ощадливого управління”, адаптованих під армію РФ.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко 22 жовтня повідомила, що уряд вже виділив понад 700 мільйонів гривень на ремонт доріг у прифронтових Сумській і Харківській областях, а також на Полтавщині.
Станом на вечір 22 жовтня у Харкові збільшилася кількість постраждалих внаслідок російської атаки на дитсадок, повідомив міський голова Ігор Терехов. Серед поранених – п’ятирічна дитина.
У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.