Страждає від психічних хвороб: у Нідерландах 29-річна жінка отримала дозвіл на евтаназію
Джерело: The Guardian
29-річна громадянка Нідерландів Зорая тер Бік, яка має хронічну депресію, аутизм, тривожність та невизначений розлад особистості, отримала дозвіл на евтаназію.
Як розповіли у виданні, схвалення на такий крок вона отримала минулого тижня, а сам процес тривав понад три роки.
Випадок Зораї є доволі суперечливим, оскільки евтаназія для людей з психічними захворюваннями в Нідерландах є незвичайним явищем. Однак спостерігається стрімке зростання кількості таких випадків. Наприклад, у 2010 році таких справ було лише дві, а у 2023 їхня кількість була у 69 разів більшою – 138 випадків.
Сама жінка зазначила, що її історія вкотре підіймає питання, чи повинна допомога у завчасному припиненні життя бути законною.
“Люди думають, що коли ти психічно хвора, то не можеш тверезо мислити, і це образливо. Я розумію побоювання деяких людей з обмеженими можливостями щодо евтаназії, а також занепокоєння з приводу того, що на людей чинять тиск, щоб вони померли”, – поділилася Зорайя тер Бік.
Зазначається, що Нідерланди входять до списку країн, в яких евтаназію легалізовано. Згідно із законодавством, нею мають право скористатися ті, хто “відчуває нестерпні страждання і не має надії на покращення”.
Проблеми із ментальним здоров’ям у жінки розпочалися ще у ранньому дитинстві. Вона скаржиться на аутизм, депресію, тривогу та невизначений розлад особистості.
Коли жінка зустріла свого партнера, то сподівалася, що поряд з ним зможе зцілитися. Проте навіть у цих умовах вона продовжувала завдавати собі шкоди та думати про самогубство.
Вона розпочала інтенсивне лікування.
“Під час терапії я дізналася багато нового про себе та механізми подолання, але це не вирішило моїх основних проблем. На початку лікування ви відчуваєте надію. Я думала, що мені стане краще. Але чим довше триває лікування, тим більше втрачаєш надію”, – зізналася Зорая.
Від початку лікування жінка так і не відчула покращення. Вона прагнула покінчити життя самогубством, але при цьому не хотіла завдавати болю своїм близьким.
“Я завершила електросудомну терапію у серпні 2020 року, і, прийнявши те, що лікування більше не потрібне, у грудні того ж року подала заяву на евтаназію. Це довгий і складний процес. Це не те, що ви просите про це у понеділок, а до п’ятниці ви вже мертві”, – уточнила Зорая.
За її словами, процес отримання дозволу був довгим та складним. Жінка зобов’язана була пройти обстеження. Лікарі постійно уточнювали, чи впевнена вона щодо свого рішення.
“За ці три з половиною роки я жодного разу не вагалася щодо свого рішення. Я відчувала провину – у мене є партнер, сім’я, друзі, і я не байдужа до їхнього болю. І мені стало страшно. Але я твердо налаштована пройти через це”, – зазначила пацієнтка.
- Колишній прем’єр-міністр Нідерландів Дріс ван Агт разом зі своєю дружиною Ежені Крекельберг пішли з життя за допомогою евтаназії. Обом було по 93 роки.
Сенат США не підтримав чергову ініціативу демократів, яка мала змусити адміністрацію Дональда Трампа отримати дозвіл Конгресу на продовження війни з Іраном. Водночас резолюція отримала більшу підтримку серед республіканців, ніж під час попередніх голосувань.
Будівлю Сенату Філіппін заблокували після появи військових та повідомлень про можливий арешт сенатора Рональда Дела Роси, якого розшукує Міжнародний кримінальний суд. Під час інциденту пролунали постріли, однак влада заявила, що постраждалих немає.
Французька влада ізолювала понад 1700 пасажирів і членів екіпажу круїзного лайнера Ambition у порту Бордо після підозри на спалах норовірусу. За даними медиків, симптоми кишкової інфекції виявили щонайменше у 50 людей.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу під час війни з Іраном таємно відвідав Об’єднані Арабські Емірати та провів переговори з президентом країни шейхом Мохаммедом бін Заїдом. В офісі ізраїльського прем’єра заявили про “історичний прорив” у двосторонніх відносинах.
У Палаті представників США зібрали достатню кількість підписів, щоб примусово винести на голосування законопроєкт про нову допомогу Україні. Документ передбачає понад $1,3 млрд безпекової підтримки та додаткові кредити для Києва.