Суд у Південній Кореї засудив колишнього президента Юна Сок Йоля до довічного ув’язнення

Джерело: Reuters

У Південній Кореї суд визнав колишнього президента Юна Сок Йоля винним у зловживанні владою та організації повстання й засудив його до довічного ув’язнення.

Рішення ухвалив Центральний окружний суд Сеула у справі, що спричинила глибоку політичну кризу в країні.

Прокурори вимагали для експрезидента смертної кари, наголошуючи, що його “неконституційне і незаконне” запровадження воєнного стану у грудні 2024 року підірвало роботу Національної асамблеї та Виборчої комісії й поставило під загрозу демократичний лад держави.

За південнокорейським законодавством організація повстання карається смертною карою або довічним ув’язненням. Крайній раз Південна Корея виносила смертний вирок у 2016 році, але з 1997 року нікого не страчувала.

Суд також розглядав звинувачення в тому, що Юн наказав військовим штурмувати парламент, аби вивести звідти опонентів і ув’язнити їх, а також направив силовиків для блокування та контролю доступу до об’єктів, зокрема будівлі опозиційної партії.

Юн Сок Йоля заперечує провину. Він стверджує, що мав конституційні повноваження оголосити воєнний стан і діяв, щоб “забити на сполох” через дії опозиції, які, за його словами, перешкоджали роботі уряду.

Міністр фінансів Скотт Бессент оголосив “безпрецедентну” кампанію, спрямовану на розрив економічних зв’язків Ірану зі світовою фінансовою системою.

Прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес скликає Раду національної безпеки через кризу в Сеуті, яка триває вже майже місяць після масового переходу кордону з Марокко. Це буде перше екстрене засідання органу з цього питання.

Принц Гаррі залишив раду директорів природоохоронної організації African Parks, яка торік визнала порушення прав людини з боку своїх рейнджерів у Конго-Браззавілі. Представник герцога Сассекського наголосив, що він і надалі підтримує місію організації.

Двох жителів Краматорського району Донецької області визнали винними у державній зраді та засудили до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Європол заявив, що музейні пограбування в країнах ЄС дедалі частіше супроводжуються зброєю, нападами на персонал, сокирами, кувалдами та навіть вибухівкою. Правоохоронці вважають, що до таких злочинів можуть долучатися нові мережі, які раніше працювали в інших кримінальних сферах.