Судан отримав другу партію українського борошна в межах ініціативи Grain from Ukraine
-
- Фото: Мінагрополітики
-
- Фото: Мінагрополітики
Джерело: Міністерство аграрної політики та продовольства України
До Судану прибуло судно MV Future ID із 14,6 тис. тонн борошна, змеленого з української пшениці.
Це друга партія гуманітарного вантажу в межах ініціативи президента Зеленського Grain from Ukraine, відправленого до Судану Всесвітньою продовольчою організацією ООН (ВПП).
Першу партію гуманітарного вантажу було доставлена до порту Хартум (Судан) 22 лютого 2024 року. Судно MV “Ocean Dream” привезло 7 665 тонн борошна з української пшениці.
Донорами відправлення двох партій вантажу виступили Німеччина, яка надала 15 млн доларів США, а також Бельгія, Канада, Чеська Республіка, Угорщина, Ірландія, Нідерланди, Республіка Корея, Словенія та Іспанія, які в обсязі 23,8 млн доларів США профінансували відправлення другої партії борошна.
Борошно з української пшениці розподілене ВПП як частина продовольчих пакетів для 2 мільйонів людей у Судані, які постраждали від війни.
Довідково. Зараз у Судані майже 18 мільйонів осіб переживають гостру нестачу продовольства. З них близько 5 мільйонів, за оцінками ООН, перебувають у стані надзвичайного рівня голоду (IPC4).
Врожай основних зернових культур (сорго, проса та пшениці) – на 41% нижчий за середній показник протягом останніх 5 років.
Тому продовольча допомога в межах ініціативи Grain from Ukraine – надзвичайно важлива, щоб врятувати життя та запобігти ще гіршій ситуації.
- Катар вніс $20 млн у гуманітарну ініціативу Grain from Ukraine. 8 січня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Еміром Катару шейхом Тамімом бін Хамадом аль-Тані. Зокрема сторони обговорили організацію майбутнього Глобального саміту миру та реалізацію Української формули миру.
- У межах гуманітарної продовольчої програми Grain from Ukraine Україна планує відправити 57 тис. тонн зерна до Нігерії та Судану.
- У лютому українським коридором експортовано рекордний обсяг вантажів – 8 мільйонів тонн.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.