Світові ціни на зерно можуть зрости до 15% через призупинення Чорноморської угоди
Джерело: Bloomberg
Світові ціни на зерно можуть зрости на 15% після того, як Росія вийшла з угоди “Чорноморської зернової ініціативи”, завдяки якій Україна безпечно транспортувала зерно Чорним морем.
Таким прогнозом поділились у Міжнародному валютному фонді.
“Цілком очевидно, що Чорноморська зернова ініціатива відіграла важливу роль у тому, щоб забезпечити достатню пропозицію зерна у світі минулого року. Ті самі механізми працюють у зворотному напрямку, і це, ймовірно, спричинить тиск на підвищення цін на продукти харчування”, — сказав головний економіст МВФ П’єр-Олів’є Гурінша.
Хоча МВФ все ще оцінює свої прогнози щодо наслідків дій Росії, діапазон зростання цін на зерно на 10%-15% “є розумною оцінкою”, додав він.
Минулого тижня Росія розірвала угоду про експорт зерна в Україну — майже рік після угоди — посиливши невизначеність щодо глобальних поставок продовольства та ескалацію напруженості в регіоні. Цей крок ставить під загрозу ключовий торговельний маршрут з України, одного з провідних у світі вантажників зерна та рослинної олії, якраз перед початком збору наступного врожаю.
На початку тижня ціни на пшеницю та кукурудзу різко зросли після того, як Росія атакувала один із найбільших річкових портів України на Дунаї, підвищивши ризики для останнього великого маршруту експорту зерна України та світової торгівлі продуктами харчування.
- Європейський Союз готовий експортувати майже всю українську сільськогосподарську продукцію “коридорами солідарності”, – заявив єврокомісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський.
Міжнародний Реєстр збитків оголосив про початок подання заяв у новій категорії A1.2 – “Вимушене переміщення за межі України”. Компенсація стосується тих осіб, котрі після 24 лютого 2022 року вимушено виїхали за кордон і не можуть повернутися через збройну агресію РФ.
Уряд Болгарії 12 лютого схвалив 13-й пакет військової допомоги Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії.
23 лютого міністр енергетики Денис Шмигаль під час презентації п’ятої оцінки завданих збитків і потреб у відновленні України (RDNA5) заявив, що нині загальна потреба у відновленні та модернізації енергетичного сектору на наступні десять років становить $90,6 млрд.
Колишній головнокомандувач ЗСУ, а нині посол України у Великій Британії Валерій Залужний заявив, що класична модель мобілізації більше не відповідає реаліям сучасного поля бою, як це продемонструвала повномасштабна війна.
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський різко відреагував на заяви Будапешта про намір заблокувати фінансову допомогу Україні. Йдеться про позицію Угорщини щодо кредиту ЄС у розмірі 90 мільярдів євро та вимогу відновити роботу нафтопроводу “Дружба”.