Сибіга розкрив деталі майбутньої 20-пунктної мирної угоди з РФ за посередництва США

Джерело: Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в інтерв’ю для “Європейської правди”.

Українська дипломатія працює над створенням нової архітектури безпеки, центральним елементом якої стане мирний документ із 20 пунктів. Як повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга, наразі розглядається конструкція, за якою Сполучені Штати підпишуть окремі угоди з Україною та Російською Федерацією. Очільник відомства уточнив, що переговорний процес ще триває, тому фінальний вигляд домовленостей може корегуватися.

“Якщо говорити суто про цю 20-пунктову рамку, то це наразі документ двосторонній, який підписуватимуть США і Україна. Ну і з Росією – мають підписати США. Станом на зараз обговорюється саме така конструкція, але перемовини ще тривають, це процес”, – зазначив міністр.

Важливим аспектом майбутніх домовленостей є питання інтеграції України до Європейського Союзу, що відображено в одному з пунктів плану. Сибіга запевнив, що попри відсутність прямого підпису ЄС під цим документом, усі положення проходять обов’язкове узгодження з європейськими партнерами.

“Навіть якщо підпису ЄС під документом немає – у ньому не може бути жодних пунктів, які не погоджені з європейськими союзниками. Це принципово. А як саме це буде оформлено – ця модальність буде відпрацьована”, – підкреслив Сибіга.

Щодо можливої дати вступу у 2027 році, міністр закликав до стриманості в очікуваннях, оскільки процедури об’єднання вимагають консенсусу всіх членів. Він додав, що Україна в певних моментах залишається залежною від складних внутрішніх процесів усередині самого Євросоюзу.

“Так, дата – це непросте питання. ЄС має свої процедури, і ми є заручником консенсусного підходу в деяких моментах. Також звучать різні дати, ви їх чули і від різних посадовців ЄС. Тому особисто я дуже обережний, і зверніть увагу, я не називаю жодної дати. Бо важливо також не створювати надмірних очікувань. Але я точно бачу реалістичні часові рамки нашого вступу”.

Особливу увагу в інтерв’ю було приділено заміні розмитих “запевнень” на повноцінні безпекові гарантії, які матимуть юридичну силу. Глава МЗС підкреслив, що українська сторона наполягає на необхідності ратифікації цих зобов’язань, зокрема через Конгрес США. Це має забезпечити сталість підтримки незалежно від політичних змін у Вашингтоні.

Також було зазначено, що європейські країни залишаються активними учасниками процесу та залучені до обговорення майбутньої системи гарантій.

“Європейська сторона – з нами, вона присутня в мирному процесі і у домовленостях про безпекові гарантії. До речі, важливо, що уперше йдеться саме про термін “безпекові гарантії”, а не “запевнення” чи щось подібне”, – зауважив він.

Андрій Сибіга також звернув увагу на зміну тональності під час безпосередніх контактів із представниками РФ. За словами міністра, російська делегація припинила практику читання довгих лекцій на псевдоісторичну тематику, що раніше було характерним для їхнього стилю перемовин. Тож зміни у веденні діалогу можуть свідчити про перехід до обговорення більш конкретних та практичних питань врегулювання конфлікту.

Через аномальну спеку французька влада посилила заходи безпеки та обмежила вживання алкоголю на частині масових заходів. Уряд пояснює це необхідністю зменшити навантаження на медиків і служби екстреної допомоги.

Судна, які проходитимуть через Ормузьку протоку, не сплачуватимуть транзитних або сервісних зборів протягом поточного 60-денного періоду. Про це заявив міністр закордонних справ Пакистану Ісхак Дар на тлі переговорів між США та Іраном.

У Бразилії розслідують зникнення камери, яку 21-річна Марія Едуарда Родрігес де Фрейтас мала на собі під час смертельного банджі-стрибка. Поліція вважає, що обладнання могло містити важливі докази у справі.

Президент Болівії Родріго Пас оголосив надзвичайний стан після кількох тижнів протестів і дорожніх блокад. Влада заявляє, що цей крок має відновити рух країною та подолати дефіцит пального й базових товарів.

Президент США Дональд Трамп заявив, що прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер залишить свою посаду. Причинами він назвав політику британського уряду щодо міграції та енергетики.