Син Баканова придбав маєток за втричі заниженою вартістю – «Схеми»
Джерело: “Радіо Свобода”
В рамках проєкту “Схеми” вдалось з’ясувати, що син колишнього голови Служби безпеки України Івана Баканова Артур Лазаренко у 2021 році придбав ділянку площею з маєтком на Київщині за майже втричі заниженою ціною.
Вказана у договорі ціна землі, площею 9,9 соток, – 455 тисяч гривень (тоді приблизно 17 тисяч доларів). В документі також вказано, що “на час посвідчення цього договору на відчужуваній земельній ділянці будь-які забудови, будівлі та споруди, відсутні”.
Однак згідно з супутниковими знімками тоді на цій території вже тривали будівельні роботи.
За даними “Схем”, попередня власниця придбала ділянку в січні 2021 року за 1 мільйон 418 тисяч гривень (в еквіваленті 50,2 тисячі доларів). Тобто через вісім місяців Лазаренко придбав її втричі дешевше.
- Журналісти “Української правди” з’ясували, що на початку повномасштабного вторгнення тодішній голова Служби безпеки України Іван Баканов працевлаштував свого 25-річного сина Артура Лазаренка (прізвище матері) в СБУ.
- У липні 2023 ексочільник Служби безпеки України Іван Баканов отримав свідоцтво адвоката від Ради адвокатів Полтавської області після того, як склав іспити та пройшов стажування.
- Букви пояснили, навіщо ексголова СБУ Іван Баканов став адвокатом.
Через п’ять років після того, як владу в Афганістані захопив ісламістський рух “Талібан”, 52% опитаних жінок заявили, що виходять з дому не частіше двох разів на місяць. Тоді як 96% чоловіків виходять з дому щодня.
У Колумбії під час потужного землетрусу магнітудою 7,4 частково обвалився майже столітній католицький собор у місті Манісалес. Момент руйнування шпиля потрапив на відео.
Джош Кушнер і Боб Айгер домовилися про придбання контрольної частки Los Angeles Lakers. Угода оцінюється у 12,5 млрд доларів і має стати найдорожчою в історії продажів спортивних франшиз.
За рішенням Головнокомандувача ЗСУ Михайла Драпатого з посади відсторонили керівника Закарпатського обласного ТЦК та СП.
Центр протидії дезінформації при РНБО проаналізував понад 94 тисячі публікацій із майже 24 тисяч джерел, визначивши основні деструктивні наративи, котрі Росія використовує у темах військовополонених, обмінів і зниклих безвісти.