Ситуація на окупованій ЗАЕС стає небезпечнішою – керівник «Енергоатома» Петро Котін

Джерело: “Енергоатом”

Виконувач обов’язків голови правління АТ “НАЕК “Енергоатом” Петро Котін заявив, що ситуація на тимчасово окупованій росіянами Запорізькій АЕС стає небезпечнішою.

Він зазначив, що, по-перше, російські загарбники мінують периметр станції, продовжують тримати важку техніку з боєкомплектом у турбінних залах і зброю – на дахах енергоблоків.

По-друге, на ЗАЕС виникла ще одна загроза: спливає дозволений виробником шестирічний термін перебування в реакторах ядерного палива, перші партії якого були завантажені ще 2017 року.

За словами керівника “Енергоатома”, подальша експлуатація такого палива порушує умови технічних специфікацій, визначених з урахуванням норм безпеки, і може призвести до руйнування цілісності паливних елементів та, як наслідок, до радіаційної аварії.

“Ніхто у світі раніше не перевищував встановлений виробниками шестирічний термін. Нікому не відомо, як поведе себе паливо за межами цього терміну”, – наголосив Петро Котін.

По-третє, росіяни вивели із ЗАЕС останній компетентний персонал “Енергоатома”, зокрема ліцензований. Відтак там немає фахівців, спроможних ухвалювати складні рішення, від яких залежить ядерна і радіаційна безпека.

Немає і персоналу, який може виконувати складні операції, повʼязані з безпекою. Завезені з Росії “фахівці” не мають ні компетенції, ні досвіду, адже сучасна Запорізька АЕС суттєво відрізняється від атомних електростанцій Росії.

“Цивілізований світ не може спокійно спостерігати, як через дії окупантів зростають небезпека та ядерні загрози на найбільшій атомній станції в Європі. Російського агресора треба змусити повернути Запорізьку АЕС Україні. Саме тому єдиним способом запобігти інциденту на станції є мирний план президента Володимира Зеленського в частині ядерної безпеки: повна демілітаризація й деокупація ЗАЕС та відновлення Україною контролю над нею”, – резюмував  Петро Котін.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.