Новини за темою: Альцгеймер

Денні Гловер, відомий за фільмами “Смертельна зброя” та “Барва пурпурова”, вперше публічно розповів про життя з хворобою Альцгеймера. Актор, якому 22 липня виповнилося 80 років, зізнався, що досі не може повністю прийняти свій діагноз, але не вважає його кінцем життя.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оновила рекомендації щодо профілактики деменції та погіршення когнітивних функцій. За даними ВООЗ, до 45% випадків деменції пов’язані з факторами ризику, яких можна уникнути.

Нове дослідження, опубліковане в журналі JAMA Network Open, вказує на те, що раціон з низьким запальним потенціалом здатен суттєво знизити ризик розвитку деменції.

У жінки з тяжкою формою хвороби Альцгеймера після вживання грибів, що містять псилоцибін, тимчасово покращилися пам’ять, мовлення та здатність виконувати повсякденні справи без сторонньої допомоги. Цей випадок привернув увагу науковців, однак дослідники наголошують: він не є доказом того, що психоделіки можуть лікувати деменцію.

Анемія може бути пов’язана з підвищеним ризиком деменції, а також із вищими рівнями біомаркерів хвороби Альцгеймера. Таких висновків дійшли дослідники, які проаналізували дані понад 2 200 людей віком від 60 років.

Нове геномне дослідження ставить під сумнів уявлення про хворобу Альцгеймера як патологію, що починається виключно в мозку, і вказує на можливу роль запалення в інших органах – шкірі, легенях і кишківнику – задовго до появи перших симптомів.

У сітківці ока можуть виявляти ознаки, пов’язані з розвитком хвороби Альцгеймера. Про це йдеться в новому дослідженні, опублікованому в журналі Nature Communications. Науковці повідомляють, що бактерія Chlamydia pneumoniae, яка зазвичай спричиняє синусити та пневмонію, може роками зберігатися в оці та бути пов’язаною з підвищеним ризиком розвитку захворювання.

Дослідники з Технологічного інституту Шібаура в Японії розробили потужні аналоги вітаміну K, які можуть стимулювати ріст нових нейронів і потенційно сповільнювати прогресування нейродегенеративних захворювань, таких як хвороби Альцгеймера та Паркінсона.

У час, коли екологічні виклики домінують у глобальних дебатах, нове опитування виявило критичний розкол у підходах до тестування хімікатів на їхній вплив на поведінку. Дослідження під керівництвом вчених Портсмутського університету опитало 166 експертів з 27 країн у сфері екологічної токсикології та поведінкової екології. Опубліковане в журналі Integrated Environmental Assessment and Management, воно акцентує на недооціненому аспекті хімічної безпеки: наслідках забруднювачів для поведінки людини та дикої природи.

Накопичення жиру в імунних клітинах мозку може суттєво послаблювати природний захист від хвороби Альцгеймера. До такого висновку дійшли дослідники Університету Пердью (США), які пропонують зосередити увагу не лише на білкових бляшках, а й на порушеннях ліпідного метаболізму. Відкриття може стати основою нових методів терапії, спрямованих на відновлення функції мікроглії – “імунних вартових” мозку.