Хвороба Альцгеймера може зароджуватися поза мозком – у шкірі, легенях і кишківнику
Джерело: Earth.com
Нове геномне дослідження ставить під сумнів уявлення про хворобу Альцгеймера як патологію, що починається виключно в мозку, і вказує на можливу роль запалення в інших органах – шкірі, легенях і кишківнику – задовго до появи перших симптомів.
Традиційно хворобу Альцгеймера описують як процес, під час якого в мозку накопичуються патологічні білки, ушкоджуються нейрони і поступово погіршується пам’ять. Однак результати нового аналізу свідчать, що “найперші іскри” хвороби можуть виникати поза мозком – у так званих бар’єрних тканинах, які контактують із зовнішнім середовищем. За даними дослідників, це може відбуватися за десятки років до того, як людина починає помічати проблеми з пам’яттю чи орієнтацією.
Автори роботи вважають, що такий підхід може пояснити, чому багато ліків від хвороби Альцгеймера не дають очікуваного ефекту. Більшість із них спрямовані на амілоїд або тау-білок, коли хвороба вже розвинулася.
“Ми можемо запізно приходити до вогню – лікувати дим, тоді як сірник запалили значно раніше і в іншому місці”, – йдеться в дослідженні.
Ідея зв’язку між запаленням і ризиком деменції не нова, однак у цій роботі вчені вперше проаналізували генетичні дані у великому масштабі та з високою деталізацією. Команда під керівництвом Сезара Куньї з Центру базових метаболічних досліджень фонду Novo Nordisk у Данії використала дані понад 85 тисяч людей із хворобою Альцгеймера та близько 485 тисяч без неї з бази European Alzheimer and Dementia Biobank.
Дослідники також вивчили активність генів приблизно в 5 мільйонах окремих клітин, що охоплюють 40 ділянок тіла і 100 ділянок мозку. Це дозволило встановити, де саме в організмі активні гени, пов’язані з ризиком Альцгеймера. У центрі уваги були близько 1000 генів із відомими ризиковими варіантами.
Результати виявилися неочікуваними: значна частина цих генів показала низьку активність у клітинах мозку, натомість значно вищу – в інших органах, зокрема в шкірі, легенях, травній системі та селезінці, а також в імунних клітинах крові.
Кунья зазначив, що спершу запідозрив помилку, оскільки сигнал у мозку був занадто слабким. Однак після повторних і розширених аналізів ця закономірність підтвердилася. За його словами, значна частина генетичного ризику Альцгеймера “найгучніше проявляється” в імунній системі та органах, які постійно взаємодіють із зовнішнім середовищем.
Це важливо, оскільки багато з цих генів беруть участь у регуляції імунної відповіді та контролі запалення. Дослідження показало, що особливо часто такі гени зустрічаються в бар’єрних тканинах – шкірі, легенях і кишківнику, які щодня реагують на мікроорганізми, алергени й токсини.
На думку авторів, генетичні варіанти можуть впливати на силу реакції організму на інфекції або запальні процеси в цих тканинах і на те, чи поширюється ця реакція з часом на мозок. У такому випадку тригером може стати подія, яка не має прямого стосунку до нервової системи, наприклад респіраторна інфекція або епізод запалення в кишківнику.
Дослідники припускають, що у людей із генетичною схильністю це може запускати “ланцюгову реакцію”, наслідки якої проявляються як когнітивні порушення лише через роки.
Окрему увагу в роботі приділено віку. Найвищу активність генів, пов’язаних із ризиком Альцгеймера, зафіксували у віці приблизно 55-60 років. Це може свідчити, що саме середній вік є періодом підвищеної вразливості, коли запалення здатне мати довготривалі наслідки.
Автори дослідження наголошують, що ці результати не закривають питання, але підсилюють гіпотезу про системний характер хвороби. За словами Куньї, науковій спільноті варто ширше дивитися на проблему, оскільки тривалий фокус на амілоїдній теорії може обмежувати пошук інших пояснень.
- Нове дослідження виявило можливий зв’язок між хворобою Альцгеймера та пародонтитом. Вчені знайшли сліди бактерії Porphyromonas gingivalis, яка спричиняє хронічне запалення ясен, у мозку померлих пацієнтів із цим нейродегенеративним захворюванням.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.