Новини за темою: мозок

Мільйони людей у всьому світі щодня вживають добавки з омега-3 жирними кислотами, сподіваючись покращити роботу мозку та захистити його від вікових змін. Однак масштабне клінічне дослідження показало, що такий підхід не приносить очікуваних результатів.

Сучасні уявлення про те, як працює мозок, можуть виявитися ближчими до теорій засновника психоаналізу Зигмунда Фрейда, ніж вважалося раніше.

Нічні зміни можуть залишати помітний слід у мозку, свідчить масштабне дослідження з використанням МРТ-даних. Науковці виявили, що робота за змінним графіком пов’язана з невеликою, але вимірюваною втратою об’єму в окремих ділянках мозку.

Добавки з омега-3, які часто рекомендують для підтримки здоров’я мозку, можуть виявитися не такими корисними для літніх людей, як вважалося раніше. Нове дослідження показало, що в окремих випадках їхній прийом може бути пов’язаний із швидшим погіршенням пам’яті та мислення.

Нове дослідження показало, що один прийом псилоцибіну – активної речовини “чарівних грибів” – може спричиняти зміни у структурі мозку, які зберігаються щонайменше протягом місяця після вживання.

Дослідження показують, що активне батьківство може бути корисним не лише для дітей і матерів, а й для самих чоловіків. Воно пов’язане з кращими соціальними зв’язками, відчуттям сенсу та навіть ознаками молодшого мозку.

Вчені проаналізували численні результати сканування мозку та дійшли до висновку, що аутизм може включати щонайменше два різних біологічних підтипи, кожен з яких визначається різним патерном комунікації в мозку.

Науковці з’ясували, що робота в нічні зміни пов’язана з втратою об’єму мозку в його ключових частинах. Однак, поки неясно як це впливає на здоров’я чи поведінку. Водночас це зменшення об’єму оборотне.

Сміх не завжди піддається контролю, і це пояснюється роботою мозку та соціальними факторами. Про це свідчать результати досліджень, які аналізують природу цієї реакції.

Міжнародна група дослідників запропонувала нове пояснення того, чому люди схильні уявляти можливі події в майбутньому. За їхньою теорією, так звані “ментальні подорожі в часі” пов’язані з роботою системи винагороди мозку і можуть закріплюватися як звичка.