Новий крок до розуміння деменції: вчені виявили механізм загибелі клітин мозку
Джерело: Science Daily
Дослідники виявили новий механізм загибелі клітин мозку, який може пояснити розвиток хвороби Альцгеймера та лобово-скроневої деменції (FTD). Науковці вважають, що відкриття може допомогти у створенні нових методів лікування, здатних уповільнити прогресування цих захворювань.
Результати дослідження опубліковано в журналі Nature Communications.
Багато нейродегенеративних захворювань, зокрема хвороба Альцгеймера, лобово-скронева деменція та бічний аміотрофічний склероз (БАС), супроводжуються накопиченням токсичних білків у нейронах. Згодом ці клітини гинуть, що призводить до погіршення пам’яті, когнітивних функцій та інших симптомів. Хоча науковцям давно відомі кілька механізмів загибелі клітин, зокрема апоптоз, жоден із них повністю не пояснював масштабну втрату нейронів при цих захворюваннях.
Команда вчених із Королівського коледжу Лондона спільно з Британським інститутом досліджень деменції (UK Dementia Research Institute) виявила, що ключову роль у цьому процесі може відігравати каріоптоз (karyoptosis).
Каріоптоз – це послідовність хімічних реакцій, яка запускається після накопичення токсичних білків усередині клітини. Під час цього процесу ядро, що містить генетичний матеріал, поступово зменшується, а згодом руйнується.
Висновки дослідження ґрунтуються на аналізі трьох тисяч клітин мозку, отриманих від 28 людей із лобово-скроневою деменцією або термінальною стадією хвороби Альцгеймера. За допомогою комп’ютерних алгоритмів дослідники визначили різні механізми загибелі клітин у тканинах мозку.
Вони виявили ознаки каріоптозу у 35% клітин лобної кори головного мозку людей із хворобою Альцгеймера. Для порівняння, серед здорових людей похилого віку такі зміни були лише у 15% клітин.
Під час дослідження науковці також виявили молекулярний механізм, який, ймовірно, контролює каріоптоз. Вони встановили, що характерне для багатьох нейродегенеративних захворювань злипання білків усередині нейронів може запускати цей процес.
За даними дослідження, накопичення токсичних білків дестабілізує зовнішню мембрану ядра клітини. Через це ядро поступово зменшується, а потім руйнується.
Команда також дослідила кінази – білки, які виконують роль молекулярних перемикачів у цьому механізмі. В експериментах на нейронах щурів блокування цих перемикачів зменшувало прояви каріоптозу. Особливу увагу дослідники звернули на взаємодію кінази p38 MAP kinase з білком LaminB1, яка може стати перспективною мішенню для майбутніх методів лікування.
Наступним етапом дослідження стане розробка способів вибіркового впливу на взаємодію між p38 MAP kinase і LaminB1 у людському організмі.
“Якщо нам вдасться цілеспрямовано впливати на взаємодію між p38 MAP kinase і LaminB1, ми зможемо уповільнити процес загибелі клітин і виграти час для більш точних методів лікування конкретних нейродегенеративних захворювань”, – зауважили фахівці.
Відкриття каріоптозу може стати важливим кроком у пошуку нових методів лікування.
“Виявлення каріоптозу є важливим кроком на шляху до пошуку терапевтичних мішеней, здатних зупинити або уповільнити втрату клітин. Це може розширити можливості для лікування, спрямованого на усунення основних причин захворювання, і наблизити нас до створення ефективних методів боротьби з деменцією”, – резюмували науковці.
- Нове генетичне дослідження показало, що ризик розвитку хвороби Альцгеймера може бути пов’язаний не лише з процесами в мозку, а й із периферичною імунною системою. Вчені виявили найсильніші сигнали в імунних клітинах, тканинах бар’єрного типу, легенях і травному тракті.
Президент України Володимир Зеленський закликав США прискорити постачання Україні 500 ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot. За його словами, попри схвалення Держдепартаментом США можливої угоди про продаж ракет, їхнє постачання може розпочатися лише за кілька років, тоді як Україна потребує їх уже цієї зими.
Перед початком гуманітарної місії в тимчасово окупованих Олешках на Херсонщині росіяни прибрали вулиці міста, вивезли сміття та тіла людей, які тривалий час залишалися там. Також окупанти пофарбували бордюри та привели вулиці до ладу перед приїздом журналістів.
Україна звернулася до Ради Безпеки ООН із проханням скликати екстрене засідання через масовані ракетні та дронові атаки Росії 29 жовтня, внаслідок яких загинули щонайменше 20 людей і понад 80 зазнали поранень.
У Шевченківському районі Києва стався вибух в одній із квартир багатоповерхового будинку.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 30 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 168 бойових зіткнень.