Новини за темою: ціна нафти

Російська нафта вперше від початку повномасштабної війни проти України продається в Індії з премією, що свідчить про вплив конфлікту на Близькому Сході на глобальний ринок енергоносіїв.

Ціна на нафту марки Brent наблизилася до позначки 110 доларів за барель. Поштовхом до чергового стрибка стали повідомлення про повітряну атаку на об’єкти найбільшого у світі родовища природного газу, що розділене між Іраном та Катаром.

13 березня ціна російської нафти Urals у портах Індії досягла рекордних $98,93 за барель. Відтак, війна в Ірані та пом’якшення американських санкцій стали “золотою жилою” для російських нафтових компаній. 

Різке зростання цін на нафту, пов’язане з конфліктом в Ірані, може скоротити світове економічне зростання приблизно на 0,3% і водночас підвищити інфляцію протягом наступного року, вважають аналітики Goldman Sachs.

Російська економіка, що опинилася на межі виснаження за чотири роки війни проти України, отримала несподіваний фінансовий стимул: американо-ізраїльські атаки на Іран спровокували стрімке подорожчання нафти вище 100 доларів за барель. Це дозволило Москві продавати нафту за преміальними цінами, фактично вирішуючи проблему дефіциту військового бюджету.

Ціна на нафту перевищила 100 доларів за барель, оскільки країни “Великої сімки” виключили можливість найближчого скоординованого вивільнення стратегічних запасів, тоді як зупинка танкерного руху через життєво важливу Ормузьку протоку перекрила постачання до решти світу.

Ф’ючерси на нафту марки Brent уперше з вересня досягли ціни 70 доларів за барель після жорстких заяв президента США Дональда Трампа на адресу Ірану.

Російська нафта сорту Urals подешевшала до близько $34 за барель на тлі санкцій США проти російського енергетичного сектору.

Ціни на нафту знижуються через побоювання надлишку пропозиції на світовому ринку, уповільнення економіки та ослаблення попиту на енергоресурси на тлі торговельного конфлікту між Китаєм і США.

Служба зовнішньої розвідки припустила, що Росія вже готується до зниження цін на нафту у зв’язку з надлишком пропозиції, уповільненням економіки Китаю, а також збільшення видобутку країнами ОПЕК+.