Новини за темою: дослідження

Науковці вперше за понад 20 років виявили біля Галапагоських островів акулу-молот звичайну. Крім того, їм уперше вдалося задокументувати скупчення молодих особин цього виду в архіпелазі. Дослідники вважають, що відкриття допоможе краще зрозуміти спосіб життя цих рідкісних акул і розробити ефективніші заходи для їхнього збереження.

У колекції Британської антарктичної служби (BAS) у Кембриджі повторно дослідили скам’янілість, яка майже 40 років пролежала без належної уваги. Палеонтологи підтвердили, що це хвостовий хребець титанозавра – перша кістка динозавра, коли-небудь знайдена в Антарктиді.

Токсоплазмоз, паразитарна інфекція, котру можуть передавати коти та заражені продукти, може становити значно більшу загрозу для здоров’я, ніж вважалося раніше. У новому дослідженні науковці заявили, що захворювання відповідає критеріям Всесвітньої організації охорони здоров’я для “занедбаних” тропічних хвороб.

Безперервне сидіння довше ніж 30 хвилин може бути пов’язане з підвищеним ризиком смерті від онкологічних захворювань. Водночас навіть нетривала фізична активність між такими періодами здатна знизити цей ризик. Таких висновків дійшли дослідники з Університету Глазго, які протягом понад десяти років спостерігали за більш ніж 91 тисячею людей.

Понад 5300 років по смерті кам’яна мумія Ецці, знайдена в альпійському льодовику, продовжує зберігати на собі сліди мікроскопічного життя.

Довічна вірність у тваринному світі трапляється значно рідше, ніж може здатися. Хоча понад 90% птахів утворюють пари, більшість із них змінює партнера кожного або кожні кілька сезонів розмноження. Лише окремі види, зокрема папуги-нерозлучники, лебеді, орли та альбатроси, зазвичай залишаються разом на все життя. Чому одні тварини обирають довічного партнера, а інші – ні, пояснив директор німецького Інституту орнітології Барт Кемпенаерс.

Науковці з Єльського університету та Пізанського університету заявили, що змогли наблизитися до розгадки однієї з найвідоміших історичних таємниць епохи Відродження – смерті великого герцога Тоскани Франческо I Медічі та його дружини Б’янки Каппелло. Нове дослідження свідчить, що подружжя, найімовірніше, померло від малярії, а не від отруєння миш’яком, як вважали прихильники версії про вбивство.

Науковці вважають, що регулярний вплив високих температур може покращити здатність організму переносити спеку. Водночас вони застерігають, що сауна не захищає від ризиків під час хвилі тепла.

Дослідники виявили новий механізм загибелі клітин мозку, який може пояснити розвиток хвороби Альцгеймера та лобово-скроневої деменції (FTD). Науковці вважають, що відкриття може допомогти у створенні нових методів лікування, здатних уповільнити прогресування цих захворювань.

Високо в Андах, на вершинах вулканів на висоті до 6700 метрів над рівнем моря, живе андська листовуха миша – єдиний відомий ссавець, який зміг пристосуватися до життя в таких екстремальних умовах. Нове дослідження, опубліковане в журналі Science, показало, що виживати їй допомагає поєднання генетичних і фізіологічних адаптацій, які дозволяють ефективніше використовувати кисень, виробляти тепло та навіть засвоювати токсичні рослини.