Новини за темою: санкції США

Мексиканська влада офіційно підтвердила скасування запланованої партії нафти для Куби. Президентка Клаудія Шейнбаум запевняє, що цей крок був самостійним вибором країни, а не результатом зовнішнього тиску з боку Вашингтона.

Адміністрація президента США Дональда Трампа посилила тиск на експорт венесуельської нафти, запровадивши санкції проти компаній, що базуються в Гонконзі та материковому Китаї, а також проти пов’язаних із ними танкерів, які, на думку США, допомагали обходити обмеження.

Індійська Reliance Industries після запровадження санкцій США проти “Роснафти” та “Лукойла” зупинила імпорт нафти з Росії та зробила перші замовлення у постачальників, які не перебувають під обмеженнями. Нові постачання мають замінити нафту “Роснафти”.

Російська нафта сорту Urals подешевшала до близько $34 за барель на тлі санкцій США проти російського енергетичного сектору.

9 грудня біля китайського порту Жичжао став на якір танкер Fortis, котрий перевозить вантаж “Роснафти”, що перебуває під санкціями США. Судно дісталося до китайських вод після тривалої подорожі, яка включала рідкісну перевалку танкера біля берегів Індії та коротку зупинку біля Південної Кореї.

У листопаді Туреччина скоротила імпорт російської нафти Urals на третину проти жовтня на тлі посилення західних санкцій.

В п’ятницю, 21 листопада, мали б запрацювати санкції проти російських нафтових гігантів “Роснефть” і “Лукойл” та їхніх дочірніх компаній, які міністерство фінансів США запровадило 22 жовтня. Однак, Штати відтермінували їх.

Міністерство фінансів США повідомило, що запроваджені проти “Роснєфті” та “Лукойлу” санкції вже зменшують нафтові доходи Росії. Зазначається, що обмеження, ймовірно, спричинять і тривале скорочення обсягів експорту російської нафти.

Адміністрація президента США Дональда Трампа продовжила дію винятків із санкцій для деяких операцій російської нафтової компанії “Лукойл”, оскільки вона активізує роботу щодо продажу своїх міжнародних активів.

Зрив продажу закордонного бізнесу “Лукойлу” компанії Gunvor спричинив кризу у російській нафтовій групі, створивши ризик втрати активів на 14 млрд євро та посиливши чутки про можливе поглинання компанії її внутрішнім конкурентом – “Роснафтою”.