Темпи мобілізації зросли, знижувати призовний вік поки що не потрібно — речник Міноборони
Джерело: NV
Дмитро Лазуткін, речник Міністерства оборони, розповів що поки що не потрібно знижувати мобілізаційний вік, адже в Україні зросли темпи мобілізації.
“Зараз темпи мобілізації зросли. Ми маємо показники, які суттєво відрізняються від тих, які були наприкінці зими або на початку весни. Головне, щоб цей темп не було втрачено, і щоб дійсно відбувалося системне поповнення. 4,6 млн військовозобов’язаних оновили свої дані. Це свідчить вже про те, що є база, з якою можна працювати” – каже речник.
Він стверджує, що дані оновили значно більше військовозобов’язаних, ніж потрібно війську.
“Нині кількість тих, хто оновив свої військово-облікові дані, значно перевищує потреби війська на тепер. Тож, станом на зараз, гострої необхідності у зниженні мобілізаційного віку немає. Але ситуація на війні залежить від багатьох чинників, і це може змінюватися. Наразі ми не бачимо такої необхідності”.
Натомість офіцер розвідки бригади “Рубіж” НГУ Віталій Литвин заявив, що на фронті бракує солдатів, тож потрібно знижувати мобілізаційний вік.
“У 22 роки вже можна мобілізовувати. Таке становище склалося через брак особового складу у військах”, – сказав він.
- Протягом травня та червня рівень мобілізації в Україні зріс більш ніж удвічі порівняно з попередніми двома місяцями. Про це заявили в Міністерстві оборони України, однак точних чисел не надали.
- В Україні за планом тривають мобілізаційні заходи, але всередині держави не вистачає майданчиків для підготовки мобілізованих.
- Секретар комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони і розвідки Роман Костенко повідомив, що станом на сьогодні у Збройних силах уже служать 3,8 тисячі ув‘язнених. Дехто з них зазнав поранення, є й ті, котрі загинули, боронячи країну.
Кількість жертв масованої російської атаки на Київ зросла до п’яти. У лікарні померла одна з постраждалих, яка перебувала у тяжкому стані.
Стали відомі імена рятувальників ДСНС, які загинули внаслідок повторного російського удару по цивільному підприємству в Харкові в ніч на 15 червня.
Унаслідок ракетно-дроновї атаки по Києву в ніч на 15 червня пошкоджень зазнала будівля Вищого антикорупційного суду.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсакхна відреагував на пошкодження Києво-Печерської лаври внаслідок російської атаки, заявивши, що удар по одній із найважливіших християнських святинь свідчить про зневагу Росії до світової культурної спадщини.
Унаслідок російської атаки на Київ пошкоджено Національну кіностудію імені Олександра Довженка. Внаслідок влучання виникла пожежа, а також було зруйновано костюмний цех, де зберігалася найбільша та найстаріша костюмна колекція України.