Торік лише третина річкових басейнів перебували у нормальних умовах

Джерело: The Guardian

У 2024 році лише третина річкових басейнів світу мали нормальні умови, оскільки кліматична криза стала причиною екстремальних посух та повеней.

Вчені попередили, що все більш нестабільний колообіг води створює значні проблеми для суспільства та урядів, і завдає шкоди на мільярди доларів.

Порушення природного колообігу води призвело до дефіциту продовольства, низької врожайності та зростання цін, а в деяких найбільш постраждалих регіонах вже спостерігається напруженість та міграція.

Стефан Уленбрук, директор відділу гідрології, водних ресурсів та кріосфери Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), заявив: “Для деяких регіонів це має екзистенційне значення”.

Минулий рік був найспекотнішим за всю історію спостережень: середня температура поверхні сягла 1,55 градуса вище доіндустріального рівня.

Сильна посуха торкнулась басейну Амазонки, пік якої припав з липня по вересень. Посуха також зачепила деякі райони Північної Америки, Південної та Південно-Східної Африки та Мексики.

За даними доповіді МВО від повеней постраждали Центральна Європа, Росія, Пакистан та північ Індії. В Африці повені у тропічній зоні забрали життя близько 2500 осіб, 4 млн осіб були змушені покинути свої домівки, а життєво важлива інфраструктура зазнала масштабних збитків.

Льодовики у всіх регіонах втрачають масу льоду третій рік поспіль, рекордні втрати зафіксовані на Шпіцбергені, у Скандинавії та Північній Азії. Ці втрати еквівалентні підвищенню рівня моря приблизно на 1,2 мм.

“У деяких районах сніговий покров зникає, а пік танення снігу настає раніше. Це має великий вплив на екологію: дикі тварини та рослини не отримують воду у потрібний час”.

Уряди могли б вжити низку заходів для пом’якшення наслідків різких коливань водного циклу. До них належать: швидке скорочення викидів парникових газів; покращення водосховищ шляхом будівництва водосховищ або відновлення водно-болотних угідь, що діють як губки, утримуючи воду для використання під час посух та пом’якшуючи наслідки повеней; а також заохочення змін до методів ведення сільського господарства для максимального використання наявної води.

Системи раннього сповіщення також можуть рятувати життя під час екстремальних погодних умов, а співпраця між урядами може покращити підготовку.

Проте автори доповіді попереджають, що уряди не роблять жодних дій у розв’язанні цих проблем.

“Цьому не приділяється достатньо уваги на політичному рівні. Інвестиції у підготовку окупаються суспільству. Уряди мають розглядати це як цінні інвестиції”.

“Якщо ми не вживемо запобіжних заходів зараз, у майбутньому це обійдеться дорожче”, – додала Люсі Баркер, старша аналітикиня Британського центру екології та гідрології.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив про готовність низки європейських країн відправити війська до України у разі, якщо глава РФ Володимир Путін вирішить напасти повторно.

Срібний стюард, чиїм обов’язком був догляд за коштовним посудом для прийому монархів та дипломатів, організував підпільний розпродаж державних цінностей на інтернет-майданчиках.

Глава МЗС Андрій Сибіга заявив, що Україна вимагає повернути усіх людей, котрих росіяни вивезли з прикордонного села Грабовське на Сумщині та тисячі інших цивільних депортованих до РФ.

Адміністрація університету в Нові-Пазарі одним рішенням позбавила статусу сотні студентів та звільнила десятки викладачів. Активісти називають такі дії влади прямою помстою за політичну позицію молоді та вимагають повного оновлення керівного складу навчального закладу.

П’ять сержантів, яких курсанти називають причетними до знущань з першокурсників Військової академії в Одесі, після інциденту були відпущені у відпустку. Станом на зараз їхні дії не кваліфіковані як кримінальне правопорушення, а найсуворіший можливий наслідок для них – відрахування з навчального закладу.