Чому ми не можемо відмовитися від ласощів, навіть коли вже ситі: пояснення вчених
Джерело: Medical Xpress
Дослідники з Університету Східної Англії (UEA) виявили, що людський мозок може продовжувати реагувати на спокусливі сигнали їжі навіть тоді, коли людина вже відчуває ситість. Саме це, на думку науковців, може пояснювати, чому люди нерідко продовжують їсти, навіть якщо вже не голодні.
Учені зазначають, що в умовах, коли люди постійно стикаються з рекламою їжі та різноманітними харчовими спокусами, ці результати допомагають краще зрозуміти, чому багатьом складно контролювати споживання їжі та підтримувати здорову вагу.
Керівник дослідження Томас Сембрук щазначив, що проблема ожиріння має складні причини.
“Ожиріння стало серйозною глобальною проблемою для здоров’я. Але зростання рівня ожиріння пов’язане не лише із силою волі – це також наслідок того, що середовище з великою кількістю їжі та сформовані реакції на привабливі харчові сигнали можуть переважати природні механізми контролю апетиту”, – пояснив він.
За словами дослідника, команда намагалася з’ясувати, як мозок реагує на сигнали, пов’язані з їжею, коли людина вже наситилася.
“Ми хотіли краще зрозуміти, як наш мозок реагує на сигнали їжі, коли ми вже відчуваємо ситість. Ми вивчали мозкові хвилі людей після прийому їжі і виявили, що хоча їхній шлунок може бути вже насиченим, мозок, здається, не звертає на це уваги. Фактично жоден рівень ситості не вимикає реакцію мозку на апетитну їжу. Це означає, що харчові сигнали можуть провокувати переїдання навіть без відчуття голоду”, – сказав Сембрук.
У дослідженні взяли участь 76 добровольців. Їхню мозкову активність відстежували за допомогою електроенцефалографії (ЕЕГ), поки учасники виконували завдання у форматі навчальної гри з винагородою. У грі використовували зображення різних продуктів – зокрема солодощів, шоколаду, чипсів і попкорну.
У середині експерименту учасникам дали одну з цих страв і дозволили їсти її, доки вони не відчують повну ситість і не відмовляться від наступного шматка.
За словами дослідників, учасники дійсно були ситими. Вони повідомляли про значне зменшення бажання їсти цей продукт, а їхня поведінка свідчила, що він уже не має для них цінності. Однак результати сканування мозку показали інше.
Електрична активність у ділянках мозку, пов’язаних із системою винагороди, продовжувала так само активно реагувати на зображення цієї їжі навіть після того, як учасники повністю наситилися.
“Ми побачили, що мозок просто відмовляється зменшувати оцінку того, наскільки привабливо виглядає їжа, незалежно від того, наскільки ви ситі. Навіть коли люди знають, що більше не хочуть їсти, і їхня поведінка показує, що ця їжа для них уже не має цінності, їхній мозок продовжує подавати сигнали “винагорода!”, щойно їжа з’являється перед ними. Це створює умови для переїдання”, – пояснив Сембрук.
Науковці також припускають, що реакції мозку на сигнали їжі можуть працювати подібно до звичок. Йдеться про автоматичні реакції, які формуються протягом років, коли певні продукти асоціюються із задоволенням.
“Такі звичні реакції мозку можуть діяти незалежно від наших свідомих рішень. Тому людина може думати, що їсть через голод, тоді як насправді її мозок просто слідує добре сформованому шаблону поведінки”, – зазначив дослідник.
Учені також з’ясували, що між здатністю людей приймати цілеспрямовані рішення та стійкістю мозку до зниження привабливості їжі немає прямого зв’язку. Це означає, що навіть люди з високим рівнем самоконтролю можуть піддаватися автоматичним реакціям мозку.
“Якщо вам складно відмовитися від нічних перекусів або ви не можете сказати “ні” ласощам, навіть коли вже ситі, проблема може бути не у вашій дисципліні, а у вбудованих механізмах роботи мозку”, – сказав Сембрук.
Федеральна прокуратура Вашингтона домоглася реального терміну для чилійського мігранта, чиєю жертвою випадково стала високопосадовиця Крісті Ноем. Злочинець не підозрював, що разом із гаманцем поцупив державні перепустки та паспорт колишньої губернаторки Південної Дакоти.
Супутникові знімки НАСА та Національного льодового центру зафіксували фінальну стадію деградації мега-айсберга А-23А. Його подорож, що розпочалася у 1986 році, завершилася стрімким таненням та утворенням величезних озер талої води на поверхні, що призвело до повної втрати цілісності крижаного гіганта.
Засновник криптовалюти Tron Джастін Сан ініціював судовий процес проти компанії World Liberty Financial, яку заснував Дональд Трамп разом зі своїми синами. Бізнесмен стверджує, що проєкт незаконно заблокував його активи на суму 320 мільйонів доларів і погрожував повністю видалити їх із мережі.
Друга за значущістю посадова особа Німеччини, очільниця Бундестагу Юлія Кльокнер, опинилася в центрі скандалу через злам її особистого месенджера. За даними розслідування Der Spiegel, хакери використали складну схему фішингу, спрямовану на конфіденційні переписки провідних консервативних політиків країни.
Європейська комісія представила масштабну стратегію боротьби з енергетичною кризою, спровокованою конфліктом з Іраном. План передбачає радикальне зниження податків на електрику та запуск нових програм лояльності для споживачів, які погодяться замінити паливні автомобілі та обігрівачі на екологічно чисті аналоги.