Трамп підписав указ про смертну кару

Джерело: Associated Press

Президент Дональд Трамп підписав указ, який зобов’язує генерального прокурора США забезпечити наявність достатньої кількості препаратів для смертельних ін’єкцій у штатах, де практикується смертна кара. Документ також передбачає активне просування смертної кари на федеральному рівні.

Згідно з наказом, Міністерство юстиції має не лише вимагати смертної кари у відповідних випадках, але й підтримувати штати, які стикаються з нестачею препаратів для виконання страт. Також наказ зобов’язує федеральний уряд сприяти скасуванню судових прецедентів, що обмежують застосування смертної кари.

“Найважливіша відповідальність уряду полягає в тому, щоб захистити своїх громадян від огидних дій, і моя адміністрація не потерпить спроб поставити в глухий кут і скасувати закони, які санкціонують смертну кару проти тих, хто вчиняє жахливі акти насильства проти американських “, — зазначено в тексті указу.

Адміністрація Трампа вже проводила 13 федеральних страт під час його першого терміну, що стало рекордним показником серед сучасних президентів США. У своїй промові, оголошуючи про участь у президентських виборах 2024 року, Трамп закликав до введення смертної кари для торговців наркотиками та контрабандистів.

Рішення про поновлення федеральних страт очікувалося після того, як у 2021 році колишній генеральний прокурор Меррік Гарленд ввів мораторій на їх виконання. Наказ Трампа також передбачає відновлення використання протоколу смертельних ін’єкцій пентобарбіталом, прийнятого під час його першого президентського терміну. Цей протокол може бути переглянутий новим генеральним прокурором.

На цю мить у федеральній камері смертників залишаються троє засуджених: Ділан Руф, винний у вбивстві дев’яти темношкірих вірян церкви в Південній Кароліні у 2015 році; Джохар Царнаєв, який здійснив бомбардування на Бостонському марафоні у 2013 році; та Роберт Бауерс, який у 2018 році застрелив 11 людей у синагозі “Дерево життя” в Піттсбурзі.

В Ірані зафіксовано найдовше в історії спостережень загальнонаціональне відключення інтернету, яке триває вже понад 37 днів поспіль. Обмеження було запроваджено невдовзі після початку військового протистояння наприкінці лютого, що фактично відрізало країну від глобальних інформаційних потоків.

Представники культурної спільноти Мексики виступили з відкритим протестом проти планів передачі приватної колекції робіт Фріди Кало та Дієго Рівери Іспанії. Активісти вимагають від уряду чітких гарантій, що ці шедеври, які мають статус національного надбання, згодом повернуться на батьківщину.

Уряд Демократичної Республіки Конго офіційно підтвердив готовність приймати іноземних громадян, яких депортують зі Сполучених Штатів у межах нової домовленості з адміністрацією Трампа.

Проіранські бойовики здійснили дві нічні атаки на американські дипломатичні об’єкти в Іраку, посилюючи напруженість у регіоні. У Державному департаменті США заявили про неприпустимість використання іракської території для терористичних актів проти іноземних представництв.

Стратегічно важливий для РФ порт Усть-Луга відновив роботу терміналів після кількаденної зупинки, спричиненої ударами безпілотників. У суботу до завантаження нафти приступило перше спеціалізоване судно класу Aframax.