Трамп планує відмовитися від політики захисту довкілля й вийти з Паризької угоди – NYT

Джерело: The New York Times

Команда новообраного президента США планує цілковито відмовитися від політики захисту довкілля та протистояння змінам клімату, яку проводила адміністрація нинішнього глави Білого дому Джо Байдена.

Як зазначається, щодо цих питань Трамп покладатиметься на двох досвідчених посадовців періоду його першого президентства та лобістів викопного палива.

Зокрема йдеться про колишнього нафтового лобіста Девіда Бернхардта, який очолював міністерство внутрішніх справ у адміністрації Трампа, та колишнього вугільного лобіста Ендрю Вілера, який керував Агентством із захисту довкілля США. Обидва, як вказано, мають багаторічний досвід демонтажу федеральної системи захисту навколишнього середовища.

Згідно з повідомленням, вже підготовлено низку президентських указів і розпоряджень щодо проблем клімату й енергетики.

Серед них – вихід Сполучених Штатів з Паризької кліматичної угоди, ліквідація підрозділів у кожному відомстві, які займаються боротьбою із забрудненням, зменшення територій національних заповідників на заході задля розширення видобутку корисних копалин.

Також нова адміністрація має намір скасувати фінансове заохочення розвитку чистої енергетики, запроваджене Байденом для недостатньо забезпечених громад.

Переглянуто буде все, що, на думку нової адміністрації, не сприяє розвиткові економіки.

Обговорюється можливість перенесення головного офісу Агентства із захисту довкілля та його 7 тис. працівників з Вашингтона в один зі штатів.

Очікується, що Трамп призначить у Білому домі посадовця з питань енергетики, який координуватиме політику різних відомств, намагаючись скоротити бюрократичні процедури задля нарощування видобутку нафти, газу й вугілля.

Одним з можливих кандидатів на цю посаду є губернатор Північної Дакоти Даг Бурґам, який став ключовим радником з енергетичних питань у виборчій кампанії Трампа й виконував роль зв’язкового з нафтовими мільярдерами, котрі допомагали фінансувати його президентську кампанію.

Іншим потенційним кандидатом є колишній лобіст автомобільної промисловості Ден Бруйлетт, який обіймав посаду міністра енергетики в першій адміністрації Трампа.

Бернхардт нині є головою Центру американської свободи в Інституті політики “Америка понад усе” – організації, яка протягом останніх двох років розробляла плани для наступної адміністрації в разі перемоги республіканців. Припускають, що він знову може очолити міністерство внутрішніх справ або зайняти іншу високу посаду.

Також на роль очільника глави МВС розглядають колишнього генпрокурора штату Невада Адама Лаксолта, сенаторів Майка Лі та Синтію Ламміс, ексзаступницю глави МВС Кейт Макгрегор.

Тоді як агентство із захисту довкілля може очолити Вілер. До керівного складу відомства входитимуть також його колишня регіональна адміністраторка Енн Остін і експосол США в Данії Карла Сендс, яка займається питаннями енергетики в Інституті політики “Америка понад усе”.

У Франції набув чинності новий збір на товари так званої ультрашвидкої моди, який має стримати масовий продаж дешевого одягу через онлайн-платформи на кшталт Shein, Temu та AliExpress. До 2030 року плата може зрости до 19,5 євро за одну річ.

У районі іранських островів біля Ормузької протоки пролунала серія вибухів після початку нових ударів США. Іран пообіцяв «суворе покарання» і повідомив про початок операції проти американських військових об’єктів у регіоні.

Міністерство юстиції США подало позов проти шкільного округу Канзас-Сіті у штаті Канзас, вимагаючи заблокувати політику підтримки трансгендерних учнів без обов’язкової участі батьків. У відомстві назвали цей позов першим таким випадком.

Міжнародна зоозахисна організація PETA повідомила, що 31 серпня російський дрон атакував автомобіль Animal Rescue Kharkiv під час евакуації тварин із небезпечної зони. Двоє рятувальників були поранені, одному з них знадобилася операція, тоді як усіх тварин вдалося доправити у безпечне місце

Федеральний суд США закрив справу колишньої стилістки Lizzo Аші Деніелс, яка звинувачувала продакшн-компанію співачки у цькуванні, сексуальних і расових домаганнях та дискримінації через стан здоров’я. Суддя вирішив, що заявлених фактів недостатньо для продовження процесу.