Трамп планує відмовитися від політики захисту довкілля й вийти з Паризької угоди – NYT
Джерело: The New York Times
Команда новообраного президента США планує цілковито відмовитися від політики захисту довкілля та протистояння змінам клімату, яку проводила адміністрація нинішнього глави Білого дому Джо Байдена.
Як зазначається, щодо цих питань Трамп покладатиметься на двох досвідчених посадовців періоду його першого президентства та лобістів викопного палива.
Зокрема йдеться про колишнього нафтового лобіста Девіда Бернхардта, який очолював міністерство внутрішніх справ у адміністрації Трампа, та колишнього вугільного лобіста Ендрю Вілера, який керував Агентством із захисту довкілля США. Обидва, як вказано, мають багаторічний досвід демонтажу федеральної системи захисту навколишнього середовища.
Згідно з повідомленням, вже підготовлено низку президентських указів і розпоряджень щодо проблем клімату й енергетики.
Серед них – вихід Сполучених Штатів з Паризької кліматичної угоди, ліквідація підрозділів у кожному відомстві, які займаються боротьбою із забрудненням, зменшення територій національних заповідників на заході задля розширення видобутку корисних копалин.
Також нова адміністрація має намір скасувати фінансове заохочення розвитку чистої енергетики, запроваджене Байденом для недостатньо забезпечених громад.
Переглянуто буде все, що, на думку нової адміністрації, не сприяє розвиткові економіки.
Обговорюється можливість перенесення головного офісу Агентства із захисту довкілля та його 7 тис. працівників з Вашингтона в один зі штатів.
Очікується, що Трамп призначить у Білому домі посадовця з питань енергетики, який координуватиме політику різних відомств, намагаючись скоротити бюрократичні процедури задля нарощування видобутку нафти, газу й вугілля.
Одним з можливих кандидатів на цю посаду є губернатор Північної Дакоти Даг Бурґам, який став ключовим радником з енергетичних питань у виборчій кампанії Трампа й виконував роль зв’язкового з нафтовими мільярдерами, котрі допомагали фінансувати його президентську кампанію.
Іншим потенційним кандидатом є колишній лобіст автомобільної промисловості Ден Бруйлетт, який обіймав посаду міністра енергетики в першій адміністрації Трампа.
Бернхардт нині є головою Центру американської свободи в Інституті політики “Америка понад усе” – організації, яка протягом останніх двох років розробляла плани для наступної адміністрації в разі перемоги республіканців. Припускають, що він знову може очолити міністерство внутрішніх справ або зайняти іншу високу посаду.
Також на роль очільника глави МВС розглядають колишнього генпрокурора штату Невада Адама Лаксолта, сенаторів Майка Лі та Синтію Ламміс, ексзаступницю глави МВС Кейт Макгрегор.
Тоді як агентство із захисту довкілля може очолити Вілер. До керівного складу відомства входитимуть також його колишня регіональна адміністраторка Енн Остін і експосол США в Данії Карла Сендс, яка займається питаннями енергетики в Інституті політики “Америка понад усе”.
- Старший радник новообраного президента Дональда Трампа Браян Ланза, який заявив, що нова адміністрація зосередиться на досягненні миру в Україні, а не на поверненні окупованих Росією територій, говорив не від імені новообраного президента.
Спеціальна робоча група Білого дому, спочатку створена президентом Дональдом Трампом для виявлення доказів нібито фальсифікацій на виборах, практично змінила свій фокус.
Група науковців з Единбурзького університету та Британського науково-дослідного інституту деменції зробила несподіване відкриття щодо причин вікового когнітивного зниження. Як виявилося, клітини мозку, які традиційно вважалися виключно корисними для захисту нервової системи, з віком можуть ставати дисфункціональними та спричиняти погіршення пам’яті.
Перший міністр Шотландії Джон Свінні активізував кампанію за проведення другого референдуму про незалежність. Заява прозвучала у суботу під час його виступу на щорічному з’їзді Шотландської національної партії (ШНП) в Абердіні, де політик наголосив, що аргументи на користь суверенітету зараз сильніші, ніж будь-коли, особливо після п’ятої поспіль перемоги ШНП на виборах.
За інформацією видання Spiegel, яке посилається на джерела у спецслужбах кількох країн, російські військові чи розвідувальні органи могли використовувати членів турецького організованого злочинного угруповання Daltons (“Далтони”) для диверсії на наземній станції Starlink у Польщі.
Раптове рішення президента США Дональда Трампа скасувати масштабні санкції проти Росії за кілька днів до їхнього офіційного набуття чинності спровокувало гостру двопартійну кризу в Вашингтоні. Американські законодавці різко розкритикували виконавчий указ Білого дому, назвавши його небезпечною поступкою Кремля.