Трамп планує відмовитися від політики захисту довкілля й вийти з Паризької угоди – NYT
Джерело: The New York Times
Команда новообраного президента США планує цілковито відмовитися від політики захисту довкілля та протистояння змінам клімату, яку проводила адміністрація нинішнього глави Білого дому Джо Байдена.
Як зазначається, щодо цих питань Трамп покладатиметься на двох досвідчених посадовців періоду його першого президентства та лобістів викопного палива.
Зокрема йдеться про колишнього нафтового лобіста Девіда Бернхардта, який очолював міністерство внутрішніх справ у адміністрації Трампа, та колишнього вугільного лобіста Ендрю Вілера, який керував Агентством із захисту довкілля США. Обидва, як вказано, мають багаторічний досвід демонтажу федеральної системи захисту навколишнього середовища.
Згідно з повідомленням, вже підготовлено низку президентських указів і розпоряджень щодо проблем клімату й енергетики.
Серед них – вихід Сполучених Штатів з Паризької кліматичної угоди, ліквідація підрозділів у кожному відомстві, які займаються боротьбою із забрудненням, зменшення територій національних заповідників на заході задля розширення видобутку корисних копалин.
Також нова адміністрація має намір скасувати фінансове заохочення розвитку чистої енергетики, запроваджене Байденом для недостатньо забезпечених громад.
Переглянуто буде все, що, на думку нової адміністрації, не сприяє розвиткові економіки.
Обговорюється можливість перенесення головного офісу Агентства із захисту довкілля та його 7 тис. працівників з Вашингтона в один зі штатів.
Очікується, що Трамп призначить у Білому домі посадовця з питань енергетики, який координуватиме політику різних відомств, намагаючись скоротити бюрократичні процедури задля нарощування видобутку нафти, газу й вугілля.
Одним з можливих кандидатів на цю посаду є губернатор Північної Дакоти Даг Бурґам, який став ключовим радником з енергетичних питань у виборчій кампанії Трампа й виконував роль зв’язкового з нафтовими мільярдерами, котрі допомагали фінансувати його президентську кампанію.
Іншим потенційним кандидатом є колишній лобіст автомобільної промисловості Ден Бруйлетт, який обіймав посаду міністра енергетики в першій адміністрації Трампа.
Бернхардт нині є головою Центру американської свободи в Інституті політики “Америка понад усе” – організації, яка протягом останніх двох років розробляла плани для наступної адміністрації в разі перемоги республіканців. Припускають, що він знову може очолити міністерство внутрішніх справ або зайняти іншу високу посаду.
Також на роль очільника глави МВС розглядають колишнього генпрокурора штату Невада Адама Лаксолта, сенаторів Майка Лі та Синтію Ламміс, ексзаступницю глави МВС Кейт Макгрегор.
Тоді як агентство із захисту довкілля може очолити Вілер. До керівного складу відомства входитимуть також його колишня регіональна адміністраторка Енн Остін і експосол США в Данії Карла Сендс, яка займається питаннями енергетики в Інституті політики “Америка понад усе”.
- Старший радник новообраного президента Дональда Трампа Браян Ланза, який заявив, що нова адміністрація зосередиться на досягненні миру в Україні, а не на поверненні окупованих Росією територій, говорив не від імені новообраного президента.
Тимчасові сили ООН у Лівані (UNIFIL) висловили протест через дії ізраїльської авіації поблизу кордону. Військові Ізраїлю розпилили невідому хімічну сполуку, змусивши миротворців зупинити роботу та сховатися у безпечні місця на дев’ять годин.
Група правозахисних та юридичних організацій розпочала судовий процес проти адміністрації Дональда Трампа. Позов стосується січневого указу, який фактично заблокував видачу віз для громадян понад сімдесяти держав світу.
У Палаті представників США 2 лютого розпочався розгляд законопроєкту для відновлення фінансування урядових установ після часткового “шатдауну”. Остаточне голосування заплановане на вівторок, що дозволить уникнути тривалих перебоїв у роботі ключових відомств, включаючи Пентагон.
Мер Портленда Кіт Вілсон вимагає негайного виведення федеральних агентів ICE зі свого міста. Причиною став розгін денної демонстрації, під час якого силовики застосували газ та гумові кулі проти мирних громадян.
Президент Володимир Зеленський повідомив про офіційне визнання іранського Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) терористичною організацією. Це рішення стало відповіддю на системну підтримку іранським режимом воєнної агресії та масоване використання безпілотників проти українських міст.