Трьох зрадників, які розвідували позиції ЗСУ, засудили до 7, 10 та 12 років тюрми

Джерело: СБУ

Трьох зрадників, які розвідували позиції ЗСУ поблизу лінії східного фронту, засудили до 7, 10 та 12 років ув’язнення.

Насамперед зловмисників цікавили місця тимчасової дислокації передових підрозділів Сил оборони на Сєвєродонецькому та Бахмутському напрямках.

Також вони намагались виявити пункти базування ППО та маршрути переміщення важкої бронетехніки в районі Краматорська та у прифронтовій Дніпропетровщині.

Співробітники СБУ затримали всіх трьох ворожих поплічників у результаті спецоперацій навесні 2022 та восени 2023 року.

З огляду на співпрацю зі слідством, суд призначив одному зі зловмисників 7 років тюрми, інший – отримав 10 років ув’язнення, а ще один зрадник проведе за ґратами 12 років.

Як встановило розслідування, всі троє засуджених є мешканцями Донецької та Луганської областей. Зловмисники працювали на воєнну розвідку окупаційних угруповань Південного військового округу Збройних сил Росії.

Так, один із них був на прямому зв’язку з командиром розвідувального підрозділу 100-ї окремої мотострілецької бригади російських військ.

Інший зловмисник переїхав на Дніпропетровщину, де відстежував пункти базування ППО, а також переміщення військових колон українських захисників у напрямку передової.

Щоб збирати “потрібну” інформацію, він влаштувався експедитором у торговельній компанії і під виглядом робочих поїздок розвідував місцевість.

Ще один поплічник агресора був учасником російської агентурної мережі, яку Служба безпеки нейтралізувала у березні 2022 року на Луганщині.

У складі ворожої групи зловмисник готував “звіти” окупантам про дислокацію підрозділів Сил оборони під час боїв за Сєвєродонецьк.

Суд визнав зрадників винними за трьома статтями Кримінального кодексу України: ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 111 (державна зрада); ч. 7 ст. 111-1 (надання збройним формуванням країни-агресора допомоги у веденні бойових дій проти ЗСУ); ч. 3 ст. 114-2 (несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, рух, переміщення або розміщення ЗСУ, вчинене в умовах воєнного стану);

Москва готова до мирних переговорів з Україною на основі так званих “Стамбульських домовленостей”, заявив глава РФ Володимир Путін.

Під час саміту G7, президент США Дональд Трамп був “надзвичайно вражений та сповнений ентузіазму” через результати далекобійних атак України по цілях углиб території Росії. Також глава Білого дому погодився на посилення санкцій проти російського енергетичного сектору.

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва більше не вважає США “об’єктивним посередником” у контексті війни проти України та звинуватив Вашингтон у посиленні тиску на Росію.

В Україні стартував перший етап трансформації Сил оборони, у межах якого запровадили нові мотиваційні контракти для військовослужбовців і цивільних.

Росія розглядає можливість імпорту бензину та дизельного пального, а також запровадження субсидій для стримування цін на тлі дефіциту, спричиненого українськими ударами по нафтопереробних заводах.