Три роки тому, о 4 ранку 24 лютого 2022 року, почалось повномасштабне вторгнення Росії в Україну
Близько четвертої години ранку за київським часом 24 лютого 2022 року російський президент Путін оголосив про початок “спеціальної воєнної операції”, метою якої були “демілітаризація та денацифікація України”.
Ще до його заяви перші російські ракети впали на українські міста, а російська армія вдерлася до України, рухаючись до Києва, Харкова, Херсона, Чернігова, Сум. Наступ почався і на сході, де проходила лінія зіткнення ООС. Окупанти йшли з території Росії, Білорусі та з окупованого Криму.
Всупереч прогнозам західних розвідок про те, що Україна зможе вистояти лічені дні, а Київ впаде за 72-96 годин, російські окупанти зустріли нечуваний спротив і понесли серйозні втрати в особовій силі та техніці – втрати росіян у перші дні складали 800-1000 особового складу, десятки одиниць бронетехніки. Було збито декілька літаків та гелікоптерів.
Розрахунок на “легку прогулянку”, яка буде супроводжуватись радістю українців, не виправдався і зіграв з російською армією злий жарт – російські колони знищували прямо на марші, не даючи розгорнутись в бойові порядки. Дезорганізація та хаос, зумовлені прорахунками російської розвідки та ГШ РФ, призвели до провалу початкової тактики “бліцкригу”.
Попри те, що війська для оборони Києва збирали в екстреному порядку і часто вони вступали в бій прямо з маршу, не маючи змоги підготувати позиції та провести розвідку, росіянам не вдалось увійти до столиці України. Навесні 2024 року вони змушені були відступити з усієї півночі України, таким чином встановивши контроль лише над одним обласним центром з 2014 року – Херсоном (до листопада 2024).
Маріуполь, який після окупації Донецька став фактичним адмінцентром області, потрапив в оточення і був фактично знищений після безуспішних спроб зламати оборону розрізнених українських підрозділів, кістяком якої був ОЗСП НГУ “Азов”. Гарнізон Маріуполя припинив оборону лише 16 травня, за наказом президента Володимира Зеленського, під гарантії РФ та “Червоного хреста”, які не були дотримані.
В лютому-березні 2022 року також відбулись перемовини між делегаціями України та РФ. Місцем зустрічі було обрано кордон між Україною та Білоруссю, Біловезьку пущу (Білорусь), згодом Стамбул (Туреччина).
РФ спершу вимагала від України скласти зброю як умову для початку перемовин, згодом – скоротити чисельність армії в декілька разів, відмовитись від далекобійної зброї, частини територій (включно з тими, які РФ не контролювала), визнати державний статус російської мови та російської церкви.
Єдиним результатом кількох раундів перемовин стала домовленість про запровадження гуманітарних коридорів для евакуації, які неодноразово обстрілювали росіянами. Політичних угод укладено не було.
Вибивши російську армію з Київщини та півночі України, українські війська стали свідками масових воєнних злочинів російських окупантів у Бучі, Ірпені, Ягідному (Чернігівщина), Ізюмі (Харківська область).
Були виявлені факти тортур, зґвалтувань (зокрема дітей), масових вбивств та поховань сотень цивільних на окупованих територіях. Це стало поворотним моментом у російсько-українській війні, викликавши жорсткий осуд з боку Європи та США та активізувало тиск на Росію і допомогу Україні.
Завдяки розслідуванню міжнародних та українських журналістів вдалось встановити хронологію скоєння воєнних злочинів армією РФ, ідентифікувати місця та обставини вбивств.
Перший етап повномасштабного вторгнення РФ закінчився навесні 2022 року відступом з півночі України та початком позиційних боїв на сході. Намагаючись використати перевагу в артилерії, росіяни перейшли від спроб швидкого просування колонами по дорогах до тактики війни на виснаження.
Після деяких успіхів росіян (захоплення Лисичанська та Сіверськодонецька), українська армія здійснила блискавичний удар на Харківщині, за кілька днів звільнивши майже всю окуповану територію області та розпочала наступ на Херсон. Побоюючись поразки у розпочатій ним війні, президент РФ Путін оголосив мобілізацію в Росії – вперше з часів вторгнення СРСР в Афганістан, а офіційно – з Другої світової війни.
Україна може отримати перший транш фінансової допомоги від ЄС уже в цьому кварталі. Йдеться про 45 млрд євро, які є частиною масштабного пакета підтримки на 90 млрд.
Міністр оборони Михайло Федоров анонсував запуск нового рівня “малої” ППО. За його словами, тепер керування перехоплювачами можливе на відстані тисячі кілометрів.
У ніч на 23 квітня Сили оборони України завдали низку ударів по об’єктах росіян на тимчасово окупованих територіях, уразивши склади озброєння та забезпечення, ешелон із паливом і радіолокаційну станцію, а також пункт управління ворожих безпілотників.
Під час війни в Ірані Сполучені Штати застосували українську технологію проти “шахедів”, інтегрувавши її у повітряну оборону важливої американської авіабази в Саудівській Аравії, заявили п’ять джерел, обізнаних із ситуацією. Рішення ухвалили на тлі посилення атак, які вже призводили до втрат серед військових і пошкодження техніки.
Російські війська неодноразово запускали ракети та безпілотники траєкторіями, що проходять поблизу Чорнобильської атомної електростанції, підвищуючи ризик великої аварії. Про це заявив генеральний прокурор України Руслан Кравченко у коментарі Reuters.