«Це не просто перемотати ізострічкою»: Голова Нафтогазу про складність відновлення «Дружби»
Джерело: Сергій Корецький під час брифінгу за підсумками роботи Уряду (YouTube-траснляція: Суспільне Новини).
Голова групи “Нафтогаз” Сергій Корецький роз’яснив поточний стан нафтотранспортної системи після масованого удару РФ по об’єктах у Бродах. За його словами, внаслідок атаки 27 січня було фактично знищено ключову інфраструктуру: насосні агрегати, кабельні естакади та електроніку управління. Найбільших збитків завдала пожежа, яка пошкодила гігантський резервуар об’ємом 75 тисяч кубометрів.
Очільник компанії наголосив, що ремонтні роботи не можуть бути поверхневими.
“Ми говоримо не просто, вибачте за сленг, про перемотати ізолентою і запускати. Мова йде про повноцінний, якісний технологічний процес, який забезпечить безперебійну та безпечну роботу”, – підкреслив Корецький.
За його словами, наразі фахівці працюють над створенням тимчасової “перемички”, яка дозволить транспортувати сировину в обхід зруйнованого об’єкта. На створення такої технологічної можливості знадобиться від чотирьох до шести тижнів. Водночас Корецький зазначив, що відновлювати старий наземний резервуар немає сенсу через ризик повторних обстрілів. Замість цього Україна планує перейти до будівництва захищених “підземних резервуарних парків казематного типу”.
“Його відновлювати не має ні технологічного сенсу, ні безпекового, що саме головне. Тому що черговий обстріл, чергова ракета, черговий дрон безумовно можуть досягнути цілі і можуть його зруйнувати. Тому з міркувань безпекових і на сьогодні, і на майбутнє потрібно будувати, по кращих стандартах НАТО, підземні резервуарні парки. Це так звані маневрові резервуарні парки, які дозволяють безперебійно, і підкреслюю слово – безпечно, працювати для різних сортів і типів нафти“, – додав він.
Попри складність завдань, українські енергетики демонструють темпи, що значно випереджають європейські стандарти. Корецький зауважив, що в ЄС лише стадія проектування тривала б до пів року, тоді як Україна вже поєднує практичне будівництво з розробкою кошторису нових підземних сховищ. Головна мета – не просто запустити трубу, а гарантувати стабільність усього інфраструктурного комплексу.
“Я впевнений, що в європейських країнах тільки би проєкт відновлення готували би від трьох до шести містів. Тільки проєкт. В нас тривають роботи. Ми робимо трубопровід, так звану “перемичку”, який дозволить від зруйнованого резервуару і той, який збоку пошкоджений, переорієнтувати на іншу резервуарну групу. Ідуть питання безпекові, тому що треба захищатися, бо завтра знов прилетять десятки дронів чи ракет і знов буде зруйновано, тому безпека це військові. І також питання екології”.
- Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, коментуючи воєнну операцію США проти Ірану, заявив, що ситуація на Близькому Сході “подвоїла важливість” нафтопроводу “Дружба” та вкотре закликав Україну відновити постачання нафти до Угорщини.
- Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звернувся до Євросоюзу з проханням створити “місію зі встановлення фактів”, яка б оцінила пошкодження нафтопроводу “Дружба” в Україні.
- Велика Британія оголосила майже 300 нових санкцій проти Росії у четверті роковини повномасштабного вторгнення РФ в Україну, проте вивела з-під обмежень нафтопровід “Дружба”, котрий здійснює постачання до Угорщини та Словаччини.
- Україна запропонувала ЄС використовувати для транзиту нафти в Угорщину та Словаччину нафтопровід “Одеса-Броди” замість пошкодженого нафтопроводу “Дружба”.
Посадовець Офісу генерального прокурора передавав власнику шахрайського кол-центру інформацію про розслідування чеських правоохоронців.
29 серпня 2026 року Албанія не дозволила нафтовому танкеру HANUMAN зайти до порту Дуррес. Причиною стало те, що українська розвідка раніше віднесла судно до російського “тіньового флоту”.
Генасамблея ООН проголосувала за використання оновленої карти світу. На ній розміри Африки зображені більш точно. Україна була серед держав, які утрималися. “Проти” проголосували лише США.
Упродовж 4 вересня російські окупанти атакували Херсонщину з реактивних систем залпового вогню, артилерії, FPV-дронів, скидали боєприпаси з безпілотників та завдавали авіаудару. Троє людей загинули, 27 поранені, серед постраждалих двоє поліціянтів.
РФ уперше за довгий час цілеспрямовано атакувала аеропорти у Києві та Борисполі. За словами Володимира Зеленського, це може бути реакцією Москви на обговорення можливого прибуття американської сторони в Україну літаком із посадкою в одному з цих аеропортів.