Туреччина на третину скоротила закупівлю російської нафти після санкцій США

Джерело: Reuters

У листопаді Туреччина скоротила імпорт російської нафти Urals на третину проти жовтня на тлі посилення західних санкцій.

Минулого місяця постачання Urals до Туреччини, яка після початку війни РФ проти України стала тертім найбільшим покупцем сировини в Росії після Індії та Китаю, впали до 200 тисяч барелів на добу проти 300 тисяч місяцем раніше.

Зниження імпорту Туреччиною пов’язане з тим, що американські санкції проти “Лукойлу” та “Роснафти” скоротили кількість постачальників, з якими можуть працювати турецькі НПЗ, пояснили джерела на ринку. Крім того, запланована заборона ЄС на закупівлю пального, виробленого з російської нафти, яка має набути чинності наприкінці січня 2026 року, змушує турецькі компанії диверсифікувати постачання сировини.

На тлі зниження постачання Urals Туреччина збільшила імпорт альтернативних сортів нафти, зокрема з Казахстану та Іраку. Так, Туреччина у листопаді імпортувала 105 тисяч барелів на добу казахстанського сорту CPC Blend, що стало найвищим показником із лютого 2024 року, свідчать дані Kpler.

Водночас можливості альтернативних закупівель у НПЗ у Туреччині не великі, оскільки пропозиція сировини, аналогічної за якістю Urals, на середземноморському ринку обмежена. Ускладнити ситуацію з постачанням CPC Blend до Туреччини може остання атака на чорноморський термінал Каспійського трубопровідного консорціуму, котра, як очікується, призведе до скорочення постачання сорту на світовий ринок.

Додамо, президент США Дональд Трамп під час зустрічі з главою Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом заявив, що Анкарі варто припинити купівлю нафти і газу в Росії.

22 жовтня президент США Дональд Трамп після відмови Кремля припинити війну запровадив санкції проти компаній “Роснафта”, “Лукойл” та 34 їхніх дочірніх структур. Міністерство фінансів США надало місяць для завершення операцій із компаніями, котрі підпадають під обмеження.

Раніше міністр енергетики Туреччини заявив, що закупівля російської нафти є комерційним рішенням нафтопереробних компаній, продемонструвавши небажання дотримуватися закликів президента США Дональда Трампа розірвати енергетичні зв’язки з Москвою.

Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість радикального розширення річної квоти на прийом біженців, щоб надати притулок більшій кількості “білих мешканців” Південно-Африканської Республіки. За даними джерел, йдеться про додаткові 10 тисяч місць для етнічних африканерів, які, на думку президента, зазнають переслідувань.

Політична напруга через війну на Близькому Сході розколола європейську музичну спільноту. Цього року глядачі в Мадриді, Дубліні та Любляні не побачать фінал “Євробачення” у Відні, оскільки національні канали запровадили повний бойкот події через незгоду з політикою організаторів конкурсу.

Технологічний гігант Meta готується до масштабної оптимізації штату, плануючи звільнити близько 8000 співробітників наступного місяця. Керівництво компанії пояснює цей крок необхідністю вивільнення ресурсів для безпрецедентних інвестицій у розробку штучного інтелекту, сума яких цьогоріч сягне 135 мільярдів доларів.

Рішення італійського уряду використовувати албанську територію для фільтрації мігрантів визнано правомірним з точки зору права ЄС. Це створює важливий прецедент для всієї Європи, оскільки Німеччина та Нідерланди вже розглядають можливість впровадження аналогічних “зовнішніх хабів” до кінця року.

Організація Об’єднаних Націй ініціювала розробку плану подальшої присутності в Лівані через наближення терміну закінчення мандату миротворчих сил UNIFIL. Попри небезпеку перебування у зоні активних бойових дій, офіційний Бейрут наполягає на збереженні міжнародного контролю для стримування ескалації.