Туркменістан критикує Росію за коментарі щодо «газового союзу»

Джерело: Reuters

В суботу, 12 серпня, Туркменістан застеріг Росію від спроб розширити свій вплив на ланцюг постачання природного газу в Середню Азію та Китай після того, як Росія заявила, що більше країн можуть приєднатися до її “газового союзу” з Казахстаном і Узбекистаном.

Туркменістан, Узбекистан і Казахстан транспортують газ до Китаю через трубопровід, що проходить через ці три країни.

Росія, яка намагається відкрити нові азійські ринки для свого газу після західних санкцій, минулого року заявила, що створює газовий союз із Казахстаном і Узбекистаном, який спростить транспортування та експорт газу до них і третіх сторін.

Міністерство закордонних справ Росії цього тижня заявило, що газовий союз може бути розширений, оскільки інші країни зацікавлені у приєднанні до нього, проте не назвали жодну країну.

Міністерство закордонних справ Туркменістану заявило, що хоча коментарі Росії були “розпливчастими”, країна хоче зрозуміти, чому з ними не консультувалися щодо потенційного додавання нових постачальників до китайського трубопроводу.

“Туркменська сторона вважає такий підхід незрозумілим і неприйнятним й наша країна вважає його таким, що суперечить міжнародному праву і усталеній практиці в газовій сфері”, – йдеться в заяві.

Росія була головним покупцем туркменського газу до будівництва китайського газопроводу, але зараз її частка в туркменському експорті невелика і реверсування газопроводу між Росією та Середньою Азією поклало б край таким поставкам.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 6 лютого. Загалом від початку доби відбулося 137 бойових зіткнень.

5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.

Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.

На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.

Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.